- ЯКОСТI ГАРНОГО СУДДI
- ЗАВДАННЯ СУДДI
- ЗАПОВНЕННЯ СУДДIВСЬКОГО БЮЛЕТЕНЯ: ПРИЙНЯТТЯ РIШЕННЯ
- ПОВЕДIНКА НА ТУРНIРI
- ЗАПИТАННЯ ВIД ГРАВЦIВ СУДДЯМ
- Чи має суддя право запитувати про доказ чи лiнiю аргументацiї обох команд?
- Чи має право опонент запитувати про доказ або частину лiнiї аргументацiї в iншої команди?
- Чи можна передавати записки своїм партнерам пiд час того, як вони виступають з промовою?
- Чи можна отримувати допомогу вiд аудиторiї пiд час промови або пiд час пiдготовки?
- Чи може суддя попросити когось з аудиторiї вийти з кiмнати?
- Чи може суддя переривати промовця, щоб перепитати щось незрозумiле?
- Чи може суддя перекласти слово, якщо воно не зрозумiле для гравця?
- Чи може суддя пояснити аргумент пiд час раунду, якщо хтось з гравцiв не розумiє його?
- ДЕБАТНI КОМАНДИ У ШКОЛI
- СТВОРЕННЯ ТА ПIДТРИМКА СИЛЬНОЇ КОМАНДИ
- ЗАОХОЧЕННЯ ДО РОБОТИ В КОМАНДI
- ПIДТРИМКА ОРГАНIЗОВАНОЇ КОМАНДИ
ВСТУП ДО ДЕБАТIВ
Запрошуємо Вас у свiт дебатiв!
Дебати допоможуть Вам у рiзних життєвих ситуацiях. Люди, якi займаються бiзнесом, освiтою, полiтикою у багатьох випадках використовують технiку дебатiв, щоб переконати опонентiв та захистити свої рiшення. I кожен з Вас, не усвiдомлюючи того, майже весь час, мимоволi дебатує: з батьками в сiм'ї, з викладачами в навчальних закладах, з друзями в компанiї. Молодi люди, якi грають у дебати навчаються логiчно мислити, критично думати, помiчати протирiччя здавалося б в найдосконалiших твердженнях, переконливо доводити свої думки та погляди iншим особам або широкiй аудиторiї. Незалежно вiд того чи берете Ви участь у цiй грi задля забави, чи для того щоб розвинути цiннi життєвi якостi, дебати вiдкривають перед Вами новi можливостi!
РОЗУМIННЯ ДЕБАТIВ
ЩО ТАКЕ ДЕБАТИ?
Цей посiбник було створено з метою допомогти Вам вивчити та зрозумiти основу та структуру дебатiв. Але правда полягає в тому, що Ви вже досить багато знаєте про дебати. Коли Ви намагаєтесь переконати батькiв дозволити Вам погуляти на вулицi трiшки бiльше нiж завжди - Ви дебатуєте. Коли Ви сперечаєтесь з товаришем, переконуючи його, що фiльм, який Ви дивилися разом, таки класний, а не нудний - Ви дебатуєте. Дiйсно, з якого б питання двоє чи бiльше людей не мали б суперечливих думок - там завжди будуть дебати. Дебати, що вiдбуваються в нашому щоденному життi - неофiцiйнi дебати. Офiцiйнi, або формальнi дебати, про якi йдеться у цьому посiбнику, мають специфiчну структуру, правила та певнi обмеження. Наприклад, у щоденному життi Ви з вашими батьками можете сперечатись хоч до самого ранку, але у формальних дебатах Ви маєте тiльки десять хвилин, щоб викласти свої аргументи. В офiцiйних дебатах переможця визначає суддя, тодi як в буденному життi найвiрогiднiше за все Ваша мама є водночас i гравцем, i суддею!
Офiцiйнi дебати намагаються принести яснiсть та розумiння у безладнi дебати щодення. Формальнi дебати починаються з теми - короткого та простого твердження, яке визначає що саме будуть обговорювати обидвi сторони. Кожна команда - стверджуюча та заперечуюча - намагаються переконати незалежного суддю, що тiльки їх позицiя є правильною. Команди вiдшукують та послiдовно викладають свої аргументи, водночас переконуючи в помилковостi аргументiв своїх опонентiв.
Основною особливiстю офiцiйних дебатiв є те, що вони мають правила, якi регулюють процес гри двох дебатуючих сторiн. Але для цього недостатньо щоб двi команди прочитали двi рiзнi промови. Кожна сторона повинна пiддавати критичному аналiзу аргументи протилежної сторони, знаходити та викладати контраргументи, порiвнювати свою позицiю з позицiєю опонентiв, переконуючи суддю, що саме вони мають перевагу.
ЧОМУ ДЕБАТИ?
Iснує безлiч доказiв на пiдтримку проведення дебатiв. Найважливiше - це можливiсть розвивати вмiння та навички, якi допоможуть Вам надалi у життi Дебати навчать Вас критичнiше дивитися на свiт, який нас оточує. Вони примушують учасникiв дивитися на речi, вислови, дiї, процеси з рiзних сторiн; ставити запитання, що розкривають саму суть справи, або проблеми; знаходити факти i розвивати кмiтливiсть, логiку та аргументацiю, яка допоможе переконати iнших людей у правильностi Вашої позицiї. Людина, яка пройшла школу дебатiв має безперечну перевагу перед iншими громадянами, бо на її боцi буде сила знання. I з цiєї причини, а також за звичкою, Ви будете органiзовувати свiй процес мислення, викладати думки ясно, чiтко, ефективно та переконливо.
Прийоми та засоби спiлкування мiж людьми, яким навчають дебати, напевно дуже швидко стануть Вам у пригодi, бо з наближенням XXI сторiччя у людському суспiльствi вiдбуваються незворотнi змiни: кордони стають бiльш прозорими, зростає потреба в обмiнi iнформацiєю, думками тощо. Щоб досягти вершин у навчальнiй або професiйнiй дiяльностi Вам знадобляться знання про те, як ефективнiше вiдстоювати свої погляди та переконувати людей, якi з Вами не погоджуються. Як членовi демократичного суспiльства, дебати допоможуть Вам краще зрозумiти тенденцiї полiтичного розвитку, якi у ньому вiдбуваються, i переконливо агiтувати за позитивнi змiни, у якi вiрите самi.
Люди в усьому свiтi отримують багато корисного з дебатiв. Але якщо Ви спитаєте їх, чому вони дебатують, то одержите вiдповiдь, що це просто цiкаво та весело. Працюючи разом, щоб краще пiдготуватися до дебатiв, учасники перетворюються з гравцiв однiєї команди у справжнiх друзiв. Дебати дають також шанс учасникам подорожувати до iнших мiст, а, можливо, навiть до iнших країн, зустрiчати там нових людей, бачити iншу культуру. I, певна рiч, кожен кому пощастило дебатувати допiзна в затишному кафе однiєї з європейських країн, з новими друзями, буде вiдчувати особливе почуття вдячностi до цiєї серйозної гри iнтелектуалiв.
ВЕЛИКI ТРАДИЦIЇ
Iдеї щодо створення дебатiв сягають у сиву давнину до стародавньої Грецiї, коли дебати були частиною демократiї. В Афiнах грецькi громадяни збиралися до своєрiдних клубiв, обговорюючи, якими повиннi бути закони. Студенти тих часiв навчалися мистецтву дебатування, поперемiнне вiдстоюючи iнтереси обох сторiн, щоб глибше i повнiше зрозумiти проблему.
У середнi вiки навчання в Європi давало вмiння публiчно виступати та дебататувати. На початку iсторiї Сполучених Штатiв дебатнi спiлки органiзовувались в Унiверситетах. Впродовж Президентських виборiв 1960 рокiв в Сполучених Штатах першi серiї телевiзiйних дебатiв мiж Джоном Ф. Кеннедi та Рiчардом Нiксоном обумовили популярнiсть дебатiв, що призвело до значного збiльшення кiлькостi їхнiх прибiчникiв.
Сьогоднi проведення дебатiв стало поширеним у школах та унiверситетах усього свiту. Бiльшiсть Європейських країн мають дебатнi програми. Дебати нещодавно здобули популярнiсть у Середнiй Азiї. Свiтовий Чемпiонат Парламентських дебатiв 1995-1996 рокiв, який проходив в Iрландiї, об'єднав бiльш нiж ЗО країн, команди яких дебатують на англiйськiй мовi, вiд Шотландiї до Малайзiї та Пiвденної Африки. Тепер дебати швидко поширюються у Схiднiй та Центральнiй Європi та країнах СНД. Запрошуємо i Вас приєднатися до цiєї корисної та популярної в усьому свiтi дiяльностi.
ДЕБАТИ ЯК НАВЧАННЯ
Дебати - це гра, розроблена з метою допомогти Вам отримати важливi навички, необхiднi для досягнення життєвого успiху в сучасному демократичному суспiльствi. Вони (дебати) були задуманi, як засiб, який може пiдвищити рiвень Ваших знань у процесi гри. Тому перший i найголовнiший принцип доцiльно викласти у такiй редакцiї - брати участь у дебатах потрiбно для того, щоб навчатись. Iншими словами, у дебатах важливiшим є процес навчання, нiж кiнцевий результат кожної гри - перемога. Якщо ж ви переконанi, що спортивний принцип домiнує над освiтнiм, то такий погляд є хибним.
Чому ж навчання є важливiшим за перемогу? По-перше, учасники дебатiв, якi мають бажання навчитись та пiдвищити рiвень своїх здiбностей, не буде заради перемоги висувати недостовiрнi або просто вигаданi факти. Ви керуєтеся бiльш шляхетними намiрами, нiж тi, хто намагається перемогти будь-якою цiною. Не маючи завдання виграти будь-якою цiною, в ходi дебатiв Ви не будете застосовувати сумнiвних прийомiв та агресивних дiй. Тож Ваша поведiнка викликатиме приємне враження i посилить повагу до Вас оточуючих та прихильнiсть суддiв. По-друге, коли гравцi намагаються щосили виграти, вони надмiрну увагу придiляють зовнiшнiм рисам змагань. Як правило, в такому випадку, бiльшiсть часу витрачається на розробку тактики дебатування, пiдтримку iгрової iнiцiативи, змагального тонусу, замiсть того, щоб придiлити бiльше уваги пiдготовцi аргументiв, пошуку контраргументiв та їх кращому викладенню. Зосереджуючись на досягненнi перемоги. Ви втрачаєте час та ускладнюєте процес творчого мислення, тим самим погiршуєте ставлення до Вас суддiв а, отже, втрачаєте саму перемогу.
ГОВОРИТИ ПРАВДУ
Якщо Ви зрозумiли та погоджуєтесь з першим принципом, то Вам буде легко засвоїти i другий принцип дебатiв - говорити правду. Коли навчання та розвиток навичок важливiший для Вас, нiж перемога, то якi можуть бути причини для використання в дебатах недостовiрних фактiв, посилання на неiснуючi джерел iнформацiї тощо? Чеснiсть - це основа всьому, що дiється у дебатах. Як гра, дебати розвивають одну з найважливiших рис характеру людини - допитливiсть. Ми завжди зацiкавленi у пошуках iстини. Чи потрiбнi нам зараз полiтичнi реформи? Чи зможемо ми колись подорожувати до далеких галактик? Чи є життя на iнших планетах? Цi питання пов'язанi з iнтересами нашого суспiльства в минулому, сьогоденнi та майбутньому i всi вони у дебатах стають центром пошуку iстини. I якщо використання нечесних прийомiв у грi допоможе отримати сумнiвну перемогу, то, застосовуючи набутий досвiд шахрайства за звичкою в реальних життєвих ситуацiях, Ви ризикуєте отримати як результат мiркувань хибнi висновки, що призведе до негативних наслiдкiв у Вашiй дiяльностi; життi людей, що Вас оточують; а можливо зашкодить i цiлому суспiльству.
Ваше завдання, як учасникiв дебатiв, бути чесними в аргументах, якi Ви висуваєте, чесними - у використаннi доказiв i фактiв, якими Ви оперуєте та чесними у спростуваннi аргументiв iншої команди. Iнодi це призводить до визнання недостатньої ваги Ваших аргументiв. Iнодi це означає визнання вiдсутностi вiдповiдi на запитання опонентiв. Iнодi це означає визнання того, що у Ваших логiчних мiркуваннях та припущеннях є помилка. Цi визнання кориснi тому, що вони пiдтверджують Вашу готовнiсть вести чесну боротьбу, Вашу поряднiсть. Цi дiї будуть належно оцiненi суддями, Ви матимете повагу Ваших опонентiв. Крiм того, Ви допоможете iншим, якi також шукають iстину.
ПОВАЖАТИ ОПОНЕНТА
Остання порада: учасники дебатiв повиннi поважати один одного. Дебати не є боротьбою особистостей, i якого б рiвня напруги не досягла суперечка Ви нiколи не повиннi принижувати, ображати або зневажати iнших людей тiльки тому, що вони не згiднi з Вами. Дебати - це змагання iдей. У процесi боротьби iдей перемагають кращi iдеї, тобто кориснiшi для людства. У битвi iдей єдина допустима зброя - це добре обдуманий аргумент. Якщо якась людина вiдстоює заздалегiдь погану iдею - таку як рабство, расизм або геноцид - не треба намагатись зкомпроментувати її. Єдиний шлях довести хибнiсть iдеї - довести небезпечнiсть її наслiдкiв. Якщо ж Ви зосередите зусилля на компроментацiї людини - iдея буде жити недоторканою. Це все - теорiя, але висновок простий. Iдеї, якими б вони не були, гарними чи поганими, завжди заслуговують на увагу; а люди, якi їх висувають - на повагу. Єдиний шлях довести хибнiсть iдеї - протиставити добре пiдготований, продуманий i вагомий аргумент.
ЕТИКА АРГУМЕНТУВАННЯ ОБОХ СТОРIН
Один з технiчних прийомiв, як навчитися дебатам, полягає в тому, щоб взяти якусь суперечливу тему та захищати її з рiзних сторiн. Одну годину за стверджуючу сторону, iншу годину - за заперечуючу.
У деяких людей застосування цього прийому викликає певнi проблеми. Одна учениця захопилася дебатами. Вона була прекрасним спiкером та мала високий ' рiвень мислення - цiннi якостi для починаючого гравця. Вона так висловлювалась про труднощi, якi у неї виникають внаслiдок обговорення одного i того самого моменту то за одну, то за iншу сторону: «Я почувала себе як двоголовий дракон, який водночас вiрить у все i в нiщо». Такi вiдчуття зрозумiлi, а критичне ставлення до застосування цього методу деякою мiрою може бути виправдане. Адже практично водночас Ви повиннi знайти аргументи i довести оточуючим, що проблема, яку обговорюють, має два протилежних рiшення, i обидва - вiрнi. Але у той самий час вмiння вiдстоювати правильнiсть рiзних сторiн не робить з людини лицемiра. Є кiлька поважних причин для того, щоб застосовувати цей прийом. Поточна практика дебатування за рiзнi сторони схожа на систему, яка використовується в судочинствi. В судi розглядаються двi iдеї, якi допомагають нам в пошуках правосуддя. Перша iдея полягає у тому, що є якнайменше двi сторони у кожнiй суперечливiй справi: захист та звинувачення. Друга iдея - не менш важлива, нiж перша. Вона полягає у тому, що обидвi сторони мають право на об'єктивне та чесне слухання.
Ваше завдання, як гравця, полягає не у тому, щоб вiдстоювати слабку сторону чи пiдтримувати сумнiвнi цiнностi. Ваше завдання - зрозумiти, що обидвi сторони спiрного питання гiднi уважного розгляду, та змiстовного i продуманого висвiтлення. Заперечувати, що є гарнi аргументи проти вашої чудової позицiї -означає заперечувати принципи дебатiв. Тобто завжди є сильнi аргументи як за одну, так i за iншу сторони. Це одна з умов проведення дебатiв. Iнша причина, з якої учасникам дебатiв належить доводити та розглядати аргументи з обох сторiн проблеми - це розвиток гарної iнтелектуальної звички, тобто знаходити i не висувати контраргумент до того моменту, доки не буде висунуто сам аргумент. Це дiйсно не розумно - поспiшно робити висновки, не вислухавши протилежну сторону. I, нарештi, якщо Вас просять розглянути будь-яку проблему з обох сторiн, будьте дуже обережнi при прийняттi остаточного висновку. Таким чином дебатування з рiзних сторiн, яке спершу здається не зовсiм логiчним, може бути виправдане з навчальної точки зору. Практика використання цього методу дає розумiння та визначенiсть при розглядi складнiших, глибших та важливiших питань. Окрiм того, дискутування з рiзних сторiн вчить учасникiв дебатiв заздалегiдь знаходити вiдповiдi на аргументи ще до того, як їх буде проголошено та почнеться обговорювання.
НАВИЧКИ ДЕБАТIВ
ВМIННЯ КРИТИЧНО МИСЛИТИ
Найважливiше вмiння в дебатах - це вмiння критично мислити. Критичне мислення - це процес формулювання, чiткого визначення, розумiння та знаходження iдей та думок. Критичне мислення для дебатiв все одно, що скальпель для хiрургiї: воно допомагає учаснику дебатiв «розрiзати» предмет дослiдження та дiстати аргументи, якi є ясними, добре продуманими та добре пiдтриманi доказами. Критичне мислення - унiверсальна навичка при деяких аспектах дебатiв. Коли Ви вперше отримуєте тему для дискутування, то використовуєте критичне мислення, як перший крок у подiлi теми на частини для подальшого їхнього розгляду, кожної окремо. Iншими словами, вивчаючи тему «Смертна кара виправдана",. гравець з гарним критичним мисленням взмозi швидко зрозумiти, що йому необхiдно розглянути обидва аспекти цiєї проблеми. По-перше, наскiльки смертельне покарання вiдповiдає нормам моралi та чи є смертельне покарання достатньо ефективним засобом запобiгання злочинностi. Критичне мислення також дуже необхiдне для ретельного аналiзу аргументiв. Вам необхiдно навчитись бачити логiчний зв'язок мiж абстрактними iдеями та подiями реального свiту. Критичне мислення дозволяє знаходити логiчнi прорахунки при аналiзi позицiї Ваших опонентiв i бачити аргументи, недостатньо пiдтриманi доказами. Критичне мислення - нарiжний камiнь у будовi дебатiв. Але цьому вмiнню дуже важко навчитись або, навiть, пояснити механiзм його дiї. Неможливо навчити когось думати критично, читаючи йому лекцiї. Єдиний шлях, яким можливо чогось досягти у цьому напрямку, це постiйнi, наполегливi практичнi тренування висуваючи аргументи першим i вислуховуючи вiдповiдi опонентiв. Ми не стверджуємо категорично, що це дiйсно єдиний шлях, можливо вiн тiльки один з кiлькох. Кожен учасник дебатiв вiльний мати свою програму задля самовдосконалення, вiн повинен бути готовим до того, що буде помилятися, i тренери повиннi бути готовi дозволити йому робити помилки. Це схоже на вивчення iноземної мови. Без постiйних спроб щось висловити, навiть ризикуючи зробити помилку. Ви нiколи не вивчите мову. Той, хто навчається, не повинен вiдчувати себе нiяково, висловлюючи свої думки. Напевне, спершу вашi iдеї викличуть критичнi зауваження, але надалi, висловлюючись ще i ще Ви будете почувати себе дедалi комфортнiше в дискусiї, бо набуватимете все бiльшого досвiду критичного мислення, що, в рештi решт, i є основним завданням дебатiв.
ВМIННЯ ПОШУКУ
Як необхiдне доповнення до критичного мислення пiдкреслимо обов'язковiсть такої важливої навички, як вмiння пошуку. Вони, цi навички, прямують у дебатах "плiч о плiч". Коли Ви будуєте аргумент, то потребуєте доказiв для пiдтвердження ваших аргументiв. Iнодi в пiдтримку аргументу можуть бути використанi нескладнi логiчнi мiркування або загальновiдомi приклади з повсякденного життя. I Але доволi часто аргументи вимагатимуть вiд Вас ретельно обгрунтованих доказiв, що потребує пошуку iнформацiї з рiзних джерел. I важливо знати не тiльки, яка iнформацiя потрiбна для доказу ваших аргументiв, але й де цю iнформацiю знайти.
ОРГАНIЗАЦIЙНI НАВИЧКИ
Значнi зусилля у дебатах займають дiї щодо втiлення Ваших аргументiв в ефективну промову. У публiчних виступах викладання iнформацiї навiть важливiша, нiж у письмовому виглядi. У написаному, якщо виклад матерiалу недосконалий, той хто незадоволений вашою працею може завжди повернути Вам кiлька сторiнок для переробки. У дебатах, якщо промова неясна i нелогiчна, Ви можете втратити увагу суддiв..., а потiм i програти гру. Таким чином, як пiдкреслює Програма дебатiв Карла Поппера, треба всiляко розвивати важливе вмiння - органiзацiю промови, щоб вiдсутнiсть цiєї навички не призвела згодом до прикрих наслiдкiв.
ВМIННЯ ВИСЛУХАТИ ТА ЗАПИСАТИ
Кiнцевий результат дебатiв у значнiй мiрi залежить вiд вмiння висловлюватись та вiд вмiння вислуховувати. Найвидатнiшi полiтичнi лiдери свiту були добрими слухачами, що допомогало їм достеменно знати потреби виборцiв, а це, в свою чергу, призводило до зросту їхньої популярностi серед народу. В Сполучених Штатах багато коментаторiв, аналiзуючи дiяльнiсть Президента Бiла Клiнтона зазначали, що складається враження, буцiм-то Президент тримає свої пальцi на пульсi Америки. Це визнають як тi хто полюбляє Бiлла Клiнтона, так i його полiтичнi противники. Це свiдчить про те, що Президент знає у чому Америка зацiкавлена бiльш за все. У дебатах вмiння слухати є дуже суттєвим тому, що гравець, який не вмiє слухати, не завжди зрозумiє у чому слабкiсть аргументiв опонента, а тому - не зможе їх спростувати.
ВИСНОВОК: ЛIС ТА ДЕРЕВА
Цей пiдручник пропонує багато iнформацiї як для початкiвцiв, так i для гравцiв, якi вже мають досвiд гри. У процесi читання Ви будете мати справу з дуже великою кiлькiстю нових термiнiв, правил та рiзних стратегiй. Найпоширенiша помилка початкiвцiв - це те, що вони надмiрну увагу придiляють специфiцi дебатiв i забувають про основне. Таким чином вони втрачають почуття причетностi до створення загальної картини гри. Вони втрачають «Велику Картину» дебатiв. В англiйськiй мовi є вираз дуже корисний для учасникiв дебатiв:" Don't lose sight of the forest for the trees" («За деревами лiсу не видно»). Iншими словами, не поринайте у специфiку дуже глибоко, щоб не забути про що вся Велика Картина. Якщо Ви будете занадто хвилюватись про якийсь невеликий шматочок iнформацiї з пiдручника - наприклад, спростування особливого виду аргумента в не полiтичнiй темi - то втратите почуття цiлiсностi картини дебату. А якщо Ви втратите основи (фундамент), Ви програєте i всю гру.
Що ж то за основи i чому вони так важливi? Читаючи цей пiдручник Ви повиннi запам'ятати, що в рештi решт дебати не така вже й важка гра. Головне в цiй грi наступне - Ви доводите свої аргументи i спростовуєте аргументи Ваших опонентiв. Все iнше - тiльки поради як це краще зробити. Доказ - це засiб зробити аргумент сильнiшим. Перехреснi запитання - це засiб послабити аргументи Ваших опонентiв i в той же час - посилити Вашi особистi. Пошук, обдумування та спростування аргументiв - це все тiльки засоби.
Цей пiдручник може озброїти Вас засобами, але використовувати їх як слiд Ви зможете, коли будете пам'ятати для чого вони Вам потрiбнi: для змiцнення Вашої лiнiї аргументацiї та для послаблення позицiї Ваших опонентiв. На закiнчення незначна порада: Ви не зможете навчитись дебатувати заочно по книжцi. Ви можете навчитись тiльки коли будете брати безпосередню участь у дебатах, слухаючи та переймаючи досвiд iнших учасникiв, i обов'язково думаючи та розмiрковуючи. Якщо Ви добре зрозумiєте все викладене i надiйно запам'ятаєте, то при виникненнi нагальної потреби зможете користуватися своїми знаннями та порадами, якi ми пропонуємо Вам в цьому пiдручнику, i застосовувати їх з максимальним успiхом. Ми бажаємо Вам успiхiв у Ваших дебатних пригодах!
ГРА ДЕБАТИ
Перед тим як ми поринемо у специфiку дебатiв, давайте поглянемо на «Загальну картину». Дебати - це гра.
ГРА В ДЕБАТИ
Головна мета учасникiв дебатiв - переконати третю нейтральну сторону, яку називають суддями у тому, що Вашi аргументи кращi, нiж у ваших опонентiв. Незважаючи на те, що мета дуже проста, тактичнi та технiчнi прийоми для її досягнення можуть бути дуже складними. Згодом, беручи участь у дебатах, набувши бiльшого досвiду, Ви навчитеся цим тактичним i технiчним дiям, а можливо розробите свої особистi прийоми. Але зараз, давайте однак, сфокусуємо увагу на деяких основних елементах дебатiв.
Тема. Щоб мати аргумент, Ви потребуєте «щось», про що можливо сперечатись. В навчальних дебатах це «щось» подається у виглядi теми (яка також може називатися пропозицiєю). У навчальних дебатах теми легкi та доступнi для розумiння. Вони майже завжди починаються зi слiв:» Довести, що...». Є кiлька типiв тем для рiзних форм навчальних дебатiв. Ви дiзнаєтесь бiльше про теми з частини 3.
Стверджуюча сторона. У навчальних дебатах ствержуючi промовцi або просто промовцi, намагаються довести суддям, що iдея, яка стверджується даною темою, у бiльшостi випадкiв правильна.
Заперечуюча сторона. Заперечуючi спiкери намагаються довести, що iдея, яка стверджується даною темою, не правильна або що iнтерпретацiя теми стверджуючою стороною з якихось причин хибна.
Аргументи. Довести суддям, що Ваша позицiя в суперечцi з опонентами краща, можливо лише у випадку застосування переконливої аргументацiї (iсторичних фактiв, iнформацiйних довiдок, цитат, тощо). Це майже єдиний шлях переконати суддiв, що Ваше бачення проблеми єдино правильне. Аргументи можуть бути сильними або слабкими. Безперечно, що Вам захочеться знайти найсильнiшi, найпереконливiшi аргументи такi, якi змусять суддiв повiрити, що це дiйсно найкращi аргументи. Але суддi, у багатьох з яких, є великий досвiд участi в дебатах - частiше скептики. Мабуть вони зажадають переконатися, що Ви продумали аргументи з обох сторiн визначеної теми i що Вашi аргументи можуть вистояти проти атак та випадiв Ваших опонентiв. Докладнiше про аргументи Ви дiзнаєтесь з частини 5.
Докази. Разом з аргументами гравцi повиннi надати суддям докази на пiдтримку своїх аргументiв. Наприклад, Ви кажете своїй мамi, що запiзнилися до школи тому, що зупинилися допомогти хлопцю-мотоциклiсту змiнити пробиту шину. Це гарний аргумент (поважна причина) для запiзнення. Щоб довести мамi (суддi в цьому випадку), що аргумент правдивий, Ви показуєте їй рванi джинси та зiдрану руку - все, що заробили змiнюючи колесо. Фiзичнi докази пiдтримують аргумент. У дебатах докази здобуваються пошуком i, у першу чергу, розумовою дiяльнiстю експертiв цiєї сфери. Детальнiше процес пошуку та пред'явлення доказiв буде обговорено в частинi 7.
Перехрестний допит. Бiльшiсть, але не всi, навчальнi дебати дають право кожному гравцю ставити запитання опонентам та, у свою чергу, вiдповiдати на їхнi запитання. Питання можуть бути використанi для уточнення позицiї або для виявлення слабких мiсць у ланцюгу аргументацiї опонентiв. Ця iнформацiя потiм може бути використана у Вашiй промовi або промовi вашого партнера. Про перехрестнi допити бiльше Ви дiзнаєтесь у частинi 10.
Рiшення. Пiсля того, як суддi вислухали аргументи обох команд, вони занотовують у бюлетнi, яка команда мала правильну, правдиву або переконливiшу позицiю при захистi теми. Докладнiше про прийняття рiшення та про роботу суддiв буде викладено у частинi 12.
СТИЛЬ ДЕБАТIВ
На тих сторiнках пiдручника, якi Ви вже прочитали, були розглянутi загальнi риси та цiлi, характернi для рiзних типiв дебатiв. Насамперед, це переконати суддiв, що позицiя, яку Ви вiдстоювали при обговореннi запропонованої теми, вiрна. Але в дiйсностi iснує кiлька типiв (стилiв) дебатiв. Всi вони мають рiзнi назви в залежностi вiд їх походження. Наведеннi нижче стилi - принципово рiзнi. Вони набули поширення у Сполучених Штатах, i всi вони легко адаптуються для проведення мiжнародних змагань.
ДЕБАТИ ДУГЛАСА-ЛIНКОЛЬНА
Змодельованi пiсля вiдомих дебатiв мiж Авраамом Лiнкольном та Стефаном Дугласом. Диспути цього типу вiдомi як "цiннiснi дебати". Учасники дебатiв такого типу зосереджують зусилля на якнайвигiднiшому висвiтленнi цiнностей, про якi йде мова у запропонованiй темi, тобто на тому, що важливiше для суспiльства. Наприклад, "У кримiнальнiй судовiй системi покарання важливiше нiж виправдання" або "Культурне рiзноманiття важливiше, нiж одна спiльна культура". Учасники цих дебатiв у ходi дискусiї вiдстоюють перевагу тiльки загальних принципiв, закладених у їхнiх позицiях. Iншими словами, розглядаються лише теоретичнi положення (iдеї), до уваги не беруться результати їх практичного втiлення. Наприклад, якщо стверджуюча сторона намагається довести, що ... "Уряд повинен забезпечувати потреби "бiдних", то вона не повинна доводити ефективнiсть будь-якої урядової програми допомоги бiдним. Бо основне завдання дебатерiв висувати суспiльне важливi iдеї, а втiлювати iдеї в життя - це справа Уряду. Взагалi, дебати Дугласа-Лiнкольна базуються на "iдеях, цiнностях i дусi" та врегульовують полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, моральнi та естетичнi позицiї, якi ми маємо сьогоднi.
ПОЛIТИЧНI ДЕБАТИ
Полiтичнi дебати фокусують увагу учасникiв на розробцi практичних рекомендацiй з реалiзацiї певних тверджень, iдей. Наприклад, "Уряду слiд забезпечити безробiтних суспiльно-корисними роботами" або "Уряд повинен заборонити рекламу тютюну" або "Iммiграцiю треба значно обмежити". У цих закликах ми вбачаємо, що суспiльнi цiнностi вже визначено, наголос робиться на їх практичному застосуваннi, впровадженнi цих iдей. Взагалi, стверджуюча сторона пропонує конкретний план, який реально досягне мети, сформульованiй у заклику i дозволить зробити це бiльш ефективно нiж будь-який альтернативний план Наприклад, розробляючи першу тему-гасло, стверджуюча команда може запропонувати робочу програму яка передбачає переробку iнфраструктури ринка працi. Заперечуюча команда має на вибiр кiлька вiдповiдей:
Вона може довести, що будь-якi змiни iнфраструктури не бажанi, тобто сучасна система дозволяє достатньо ефективно впоратися з проблемою.
Вона може довести, що запропонований план недосконалий i що збитки. завданi його реалiзацiєю, бiльшi, нiж очiкуванi прибутки.
Заперечуюча сторона може запропонувати кращий план, який спрямовано на вирiшення проблеми.
Тодi, як докази у дебатах Дугласа-Лiнкольна є частiше фiлософськими та лiтературними, докази у полiтичних дебатах - практичнi та статистичнi.
ПАРЛАМЕНТСЬКI ДЕБАТИ
Парламентськi дебати розроблено на основi Британського Парламенту. Одна команда представляє уряд, а iнша - опозицiю лояльну Її Величностi. Спiкер палати стежить за виконанням правил командами, виконує всi обов'язки та є суддею. Всi гравцi повиннi звертатись до нього або до неї словами "Мiстер Спiкер" або "Мадам Спiкер". Кожна команда складається з двох учасникiв. Команда Уряду складається iз Прем'єр-мiнiстра та члена уряду (iнодi його називають мiнiстром Королеви). Команда опозицiї має у своєму складi лiдера опозицiї та члена опозицiї. Згiдно iз правилами, команда уряду на початку гри має право визначати основнi термiни теми. Мiж темою та дефiнiцiями повинен бути чiткий та логiчний зв'язок. Взагалi, Парламентськi дебати дозволяють обом дебатуючим командам значною мiрою використовувати у грi як практичнi, так i фiлософськi аргументи (комбiнацiя Полiтичних дебатiв та дебатiв Дугласа-Лiнкольна). Цей тип дебатiв має ще одну характерну рису. На вiдмiну вiд iнших, у Парламентських дебатах пiд час проголошення промови однiєю з команд, командi опонентiв дозволяється переривати їх або робити зауваження.
ДЕБАТИ КАРЛА ПОППЕРА (ПДКП)
Програма дебатiв Карла Поппера (ПДКП) поєднує особливостi, якi притаманнi i Полiтичним дебатам, i дебатам Дугласа-Лiнкольна. Правила гри, в якiй зустрiчаються двi команди по троє чоловiк, розробленi таким чином, що вони спонукають до спiльної працi та сприяють особистiй активностi. ПДКП розроблялася з метою навчити молодь логiчно та критично мислити. З часом гра набула своєрiдної форми. Вона розвивається вбiк дебатiв "полiтичного стилю", де гравцi навчаються планувати вирiшення проблем, що обговорюються. В подальшому ПДКП може перетворитися на цiлком самостiйний рiзновид дебатiв.
ФОРМАТ (Правила)
Логiчним продовженням всього сказаного була б докладнiша розповiдь про структуру ПДКП. Iншими словами, кожен гравець має шанс висловлюватись, задавати запитання та готувати аргументи. Тому наступне - це формат ПДКП:
Двi команди, якi називаються стверджуючою та заперечуючою
Стверджуюча-А, команда з 3-х гравцiв А-1, А-2, А-3
Заперечуюча - N, команда з 3-х гравцiв N-1, N-2, N-3
Промовець | Час |
|
А1 N3 та А1 N1 А3 та N1 А2 N1 та А2 N2 А1 та N2 А3 N3 |
6 хвилин 3 хвилини (для перехресного допиту) 6 хвилин 3 хвилини (для перехресного допиту) 5 хвилин 3 хвилини (для перехресного допиту) 5 хвилин 3 хвилини (для перехресного допиту) 5 хвилин 5 хвилин |
ОБОВ'ЯЗКИ ГРАВЦIВ
Як ми ранiше пiдкреслювали, успiх у дебатах - це командна активнiсть. Як i у будь якiй грi, у дебатах кожен гравець має свою роль та обов'язки. Наступна табличка є систематизованим перелiком обов'язкiв кожного промовця.
ТИПИ ПРОМОВ
Як у полiтичних, так i в неполiтичних дебатах дуже часто роздiляють конструктивну (або будуючу) промову, в якiй викладаються аргументи, та вiдбивну (або перебудовану) промову, в якiй перебудовуються аргументи пiсля атаки опонентiв. Розподiл промов на категорiї допомагає гравцям чiтко зрозумiти коло їхнiх повноважень та обов'язкiв. Щоб учасники дебатiв не збивалися з вiрного шляху, виконуючи свої обов'язки, їм у нагодi стане розподiл промов на три категорiї, або три типи.
Головне завдання, яке вирiшується при проголошеннi цих двох промов полягає у тому, щоб презентувати самi аргументи та докази, якi доводять їх цiннiсть. Для стверджуючої сторони - це означає чiтке викладення первинної лiнiї аргументацiї, яка визначає напрями та структуру всiєї гри. Для заперечую чої сторони - це означає розподiл контраргументiв на аргументи стверджуючої сторони та представлення своїх аргументiв.
Головне завдання цiєї промови полягає у тому, щоб спростувати критику опонентiв та у випадку необхiдностi перебудувати свої аргументи пiсля атаки протилежної сторони. У своїй промовi належить пiдкреслити важливi деталi та впевнитись, що всi аргументи опонентiв вiдбито, i зазначити, в якiй мiрi вони пiдтримують або заперечують запропоновану тему. У цих промовах не дозволяється висувати новi аргументи, але гравцi можуть розвивати та змiцнювати вже iснуючi аргументи бiльшою кiлькiстю доказiв та фактiв. У стандартних полiтичних та неполiтичних дебатах такi промови часто називають переробними (rebuttal).
У цих промовах належить висвiтлити головнi пункти зiткнення та пояснити чому кожен з них був виграний стверджуючою або заперечуючою стороною. Корисно вважати цi промови, як пiдсумковi у дебатах. Гравцям А3 та N3 стане у нагодi пiдказка: при проголошеннi заключної промови треба уявити собi, що Ви розповiдаєте друговi про те як проходили дебати та про що вони. У вiдповiдi на цi питання, гравцям слiд пiдсумувати свою основну позицiю, показати основнi пункти дискусiї, обґрунтовуючи їх силу, та пояснити чому вони переконливiшi нiж аргументи опонентiв. У цiй промовi не дозволяється вводити новi аргументи.
ТЕМИ
Тема - це, коротко кажучи те, що обговорюється пiд час дебатiв. Перший крок, який треба зробити у будь-яких дебатах - це необхiдно затвердити тему, якщо Ви стверджуюча сторона, або погодитись з протилежним твердженням, якщо Ви заперечуєте. Придумати гiдну тему - не просте завдання. По-перше, можливi iдеї щодо теми та кола iнтересiв учасникiв дебатiв i тренерiв потребують об'єднання та обробки. По-друге, дуже важливо ефективно сформулювати тему. Щоб забезпечити проведення результативних дебатiв, змiст теми повинен вiдповiдати кiльком принципам: тема повинна мати вагоме значення та бути значного розмiру, вона має викликати громадський iнтерес та бути загальновiдомою i своєчасною. До того ж вона повинна надавати обом командам рiвнi можливостi для ефективного розвитку їх аргументiв. Тема повинна бути сформульована таким чином, щоб не надавати переваги жоднiй iз сторiн. Пiдбиваючи пiдсумки наших мiркувань узагальнимо ще раз...
Тема повинна:
мати справу з проблемою вагомою за своїми наслiдками;
викликати поточний iнтерес;
надавати рiвнi можливостi обом командам.
Остання вимога дуже важлива. Якщо тема не придатна для обговорення в повному обсязi, тодi вона не дасть змогу прийняти вiрне рiшення. Теми можуть бути роздiленнi на три простi категорiї.
ТИПИ ТЕМ
Полiтичнi питання спрямованi на дослiдження та розробку рiшень специфiчних полiтичних проблем. Наприклад, "Нацiональний уряд повинен затвердити програму пiклування про дiтей, матерi яких працюють".
Програма дебатiв Карла Поппера не вживає у чистiй формi полiтичнi питання, але використовує форму, яку Асоцiацiя Дебатерiв з Перехресних Питань називає "майже-полiтичними". Але "майже-полiтичнi" теми: "Не захищають специфiчний план дiї, хоча це i закладено у темi". (Рiчардс, 14) Джефрi Рiчардс пропонує приклад iз весняних дебатiв 1988 року:
"Посилення заборони на володiння вогнепальною зброєю у Сполучених Штатах буде виправдане."
Наведемо ще кiлька прикладiв.
"Смертну кару, як покарання злочинцiв, належить скасувати."
"Введення шкiльної унiформи для учнiв початкової та середньої шкiл, може бути виправдане."
Ясно, що тема дискусiї носить полiтичне забарвлення. Але на вiдмiну вiд дебатiв Карла Поппера, у таких темах вiдображено полiтичнi концепцiї, а не специфiчнi питання полiтики.
Фактичнi питання намагаються класифiкувати та визначати систему заходiв та переконань. Рiчардс знову пропонує приклад з теми 1975 року:
"НЛО iснує."
"Кримiнальна поведiнка особи зумовлена бiологiчними причинами."
Цiннiснi питання, цiннiснi теми найчастiше використовуються у КПДП. Мета, яка ставиться у випадку їхнього застосування - це пошук та рiзнобiчне вивчення доказiв, що стверджують перевагу цiнностей, якi проголошуються у темi над iншими цiнностями оточуючого свiту. "Суддiвство цiннiсних тем здiйснюється найквалiфiкованiше",- стверджує Рiчардс, i пояснює це тим, що докази, якi доводять перевагу цiнностей у запропонованiй темi, доволi легко оцiнити та порiвняти їхнє значення, вiдносну силу".(Рiчардс 16) Цiннiснi теми, за своєю природою, можуть бути естетичними, полiтичними або етичними.
Наступнi факти - це уривки з книжки "Дебати у дiї" - пояснюють три вищеназваних типи тем детальнiше.
АНАЛIЗ ТЕМИ
Якщо Ви краще зрозумiли типи тем, давайте поглянемо на аналiз. Згiдно з Томасом, Фрiаром та Гуднайтом: "Аналiз - це процес розподiлу всього на неподiльнi та суттєвi частини. Вiн протилежний синтезу, який означає об'єднання роздiлених елементiв у суцiльне цiле. Аналiз, це активний процес мислення. Взагалi Ви вже аналiзували багато рiзних предметiв або уявлень, використовуючи велику кiлькiсть рiзних методiв, щоб роз'єднати їх на суттєвi та неподiльнi частини. У хiмiї Ви аналiзуєте хiмiчнi сполуки, щоб встановити елементи, з яких вони складаються (вода складається з кисню та водню: Н2О). У бухгалтерiї Ви аналiзуєте бiзнесовi записи, щоб встановити борги, або кредити. На заняттях з англiйської мови Ви аналiзуєте лiтературний твiр, обговорюючи суттєвi моменти сюжету, основнi характери дiючих осiб, стиль твору". Коротко кажучи, аналiз означає вивчення чогось методом розподiлу на маленькi частини. Аналiз становить невiд'ємну частину дебатiв. Щоб краще зрозумiти протирiччя, закладенi у тему, кожен учасник дебатiв, у першу чергу, повинен ретельно вивчити якнайбiльше матерiалiв, що мають вiдношення до запропонованої теми. Багато навичок використовується у процесi аналiзу:
-критичне мислення;
-вмiння вiдокремити корисну iнформацiю вiд некорисної;
-вмiння визначити, видiлити та сформулювати проблему;
-оцiнка причин та можливих наслiдкiв;
-розробка та написання висновку;
-визначення фактiв;
-творчий пiдхiд до вирiшення проблем;
-оцiнка доказiв;
-вмiння колективного пошуку рiшень (мозковий штурм);
-оцiнка особистого процесу мислення;
-готовнiсть до командних дiй.
Вмiння аналiзувати теми стає вирiшальним у дебатах бiльшостi рiвнiв. Воно стимулює використання на повну потужнiсть критичного мислення, що, у свою чергу, використовується при визначеннi категорiї теми, при вiдокремленнi корисної iнформацiї вiд всiєї iншої. Аналiз також передбачає визначення проблеми, що є важливим аспектом дебатiв, i на який доволi часто гравцi не звертають належної уваги. Обсяг спiрних питань, якi б чiтко вiдповiдали якiйсь однiй з трьох категорiй, дуже мале, i ще менше питань мають тiльки один аспект або напрям. Розробка та написання висновку тiсно пов'язанi з аналiзом проблеми. Аналiз також включає оцiнювання проблем пiсля їхнього визначення. Тому ще однiєю дуже важливою навичкою є визначення того, якi кроки при дослiдженнi теми є найцiннiшими та ефективними. Процес оцiнювання передбачає критику аргументiв, доказiв та, кiнець кiнцем. Ваш процес мислення.
Аналiз - складний процес, бо багато складових частин дебатiв потребують аналiзу. У роздiлi "Вправи" ви знайдете багато завдань, розроблених з метою розвитку в учасникiв дебатiв аналiтичних навичок.
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ
Дефiнiцiї є вирiшальним вiдправним пунктом для будь-якої гри. Можна виграти або програти цiлi дебатнi раунди завдяки дефiнiцiям, запропонованими стверджуючою командою. Чому? Тому, що дефiнiцiї окреслюють межi застосування дебатiв та визначають правильнiсть розкриття теми Дуже важливо, щоб Вашi дефiнiцiї були вiдносно широкими та цiлком вiдповiдали iдеї теми. Iншими словами, гравцям стверджуючої команди належить поводитись як джентльмени при викладеннi дефiнiцiй. Вони мають давати i опонентам достатнi можливостi для аргументування. Якщо не додержуватись правил "чесної гри", Ви можете визначити основнi термiни так вузько, що дебати перетворяться в обговорення та дискутування дефiнiцiй. Наприклад, слово "захищати" є важливим термiном у темi: "Судова система захищає свободу преси". Стверджуюча сторона визначила термiн "захищати" як "ставитись доброзичливо у бiльшостi випадкiв". Iншими словами, тема знаходить пiдтвердження, що суди дiйсно захищають свободу слова, якщо вони вирiшують на користь свободи преси хоча б 51% всiх справ, у яких йшлося про свободу слова Використовуючи такi дефiнiцiї, стверджуюча сторона перетворила дебати на облiк вирокiв, щоб вiдстежити, чи дiйсно суди виносили позитивнi вироки в 51% випадкiв, коли однiєю з сторiн - позивачем чи вiдповiдачем - були представники преси.
Такий матч пiшов на користь стверджуючiй сторонi тому, що у бiльшостi випадкiв суди дiйсно виносять виправдальнi вироки у справах, пов'язаних з пресою. Але такий крок був несправедливим по вiдношенню до заперечуючої сторони, яка на Цiлком законних пiдставах очiкувала довести, що велика кiлькiсть позивiв до представникiв преси якраз свiдчить про зворотне - обмеження свободи преси i що суворий нагляд за її дiями навряд чи є бажаним.
Заперечуюча команда потребує захисту вiд таких вузьких дефiнiцiй. Тому заперечуючiй сторонi дозволено атакувати дефiнiцiї опонентiв. Дефiнiцiї стверджуючої команди можуть бути дуже вузькими, як у попередньому випадку i таким чином не дозволяти розкрити тему у повному обсязi. З iншого боку вони можуть бути надто широкими або не чiтко окресленими, туманними. У будь-якому випадку, якщо заперечуюча сторона спроможна продемонструвати хибнiсть або невiдповiднiсть дефiнiцiй стверджуючої команди, опоненти можуть замiнити їх своїми дефiнiцiями. Це дуже небезпечно для стверджуючої команди тому, що заперечуючi дефiнiцiї, як правило, не пiдходять стверджуючий лiнiї аргументацiї. Наприклад, деяким учасникам дебатiв дали таку тему: "У країнах Центральної та Схiдної Європи належить ввести закони про обов'язковiсть перевiрки води на якiсть". Стверджуюча команда спроможна визначити воду, як поверхневу воду забруднену токсичними речовинами та лужними дощами. Це логiчно тому що частiше питну воду ми беремо з вiдкритих водойм: рiчок, озер; лiнiя аргументацiї стверджуючої сторони передбачає, що забруднення ґрунтової води призводить до збiльшення ризику серйозних захворювань великої кiлькостi людей, тому впровадження суттєвих програм з перевiрки якостi води - вкрай потрiбне. Заперечуюча сторона може заперечити (атакувати) дефiнiцiю "вода" як-беззмiстовну, бо навiть найчистiша поверхнева вода може бути забруднена, якщо станцiї по її очищенню та обробцi пiдтримуються у поганому станi - вода будь-якої якостi може бути забруднена у таких умовах. Як висновок, заперечуюча сторона пропонує свою дефiнiцiю води: питна вода пiсля обробки. Заперечуюча сторона доводить, що такi програми потрiбнi тiльки у тому випадку, якщо вода перед вживанням забруднена, незважаючи на попередню обробку. Але стверджуюча сторона не розглядала можливостi розвитку дискусiї у такому напрямi. Бо лiнiя її аргументацiї спиралася тiльки на дефiнiцiї "вода до обробки". Стверджуюча сторона нiколи не доведе, що станцiї по очищенню та переробцi води погано оснащенi. Таким чином лiнiя аргументацiї, яку доводить сверджуюча команда, виявляється хибною тому, що "вода" у темi означає "воду пiсля обробки".
Команда, яка доводить свої дефiнiцiї краще - виграє гру.
Кожна команда, i стверджуюча, i заперечуюча можуть доводити, що їх дефiнiцiї краще представляють тему, конкретнiшi, достовiрнiшi i таке iнше. Але це даремно витрачений час. Тому стверджуюча сторона може i повинна зробити все щоб уникнути такого роду проблем, ретельно пiдiбрати свої дефiнiцiї якомога безперечнiшими, прийнятними для обох сторiн з самого початку. В iншому випадку; замiсть обговорення важливої проблеми, про яку свiдчить тема, дебати можуть перетворитися у вiдстоювання аргументiв за семантикою.
ВАЖЛИВIСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМIНIВ
Тема (саме твердження) дебатiв вводиться задля того, щоб обмежити дебати, якоюсь специфiчною галуззю або сферою дiяльностi. Такою, наприклад, як дiяльнiсть професiйних спiлок. Але навiть пiсля таких обмежень все ще залишаться величезна кiлькiсть рiзних напрямiв обговорення, тому тему потрiбно обмежити ще бiльше. Учасники дебатiв можуть вводити новi межi завдяки визначенню термiнiв теми. Важливе значення у дебатах мають дефiнiцiї. Завдяки необхiдностi введення меж, якi визначають, що дозволено обговорювати. Необхiдно також додати, що дефiнiцiї допомагають суддям краще зрозумiти Вашу позицiю та змiст аргументiв. Виявляючи суперечливi моменти в аргументах опозицiї, дефiнiцiї допоможуть Вам краще побудувати свою лiнiю аргументацiї.
ДЕФIНIЦIЇ, ЯК НЕОБХIДНА МЕЖА
Обмеження того, що дозволено i не дозволено обговорювати, кориснi тiєю самою мiрою, як i стратегiя. Якщо на обговорення теми Ви маєте тiльки одну годину, то важливо звузити тему такою мiрою, щоб це дозволило Вам ефективно працювати з нею протягом всього зазначеного часу. Наприклад, питання про контроль над зброєю. Зрозумiло, що контроль над зброєю означає впровадження обмежень на отримання та використання зброї звичайними людьми. Таке розумiння термiну "контроль над зброєю" становить правильну (законну) дефiнiцiю. I саме таке дефiнiцiя обумовлює проведення змiстовних дебатiв. Але гарнi дефiнiцiї є тiльки складовою частиною загальної картини. Крiм того, як Ви розумiєте, у дебатах дуже важливо довести iншим командам та суддям, змiстовнiсть та привабливiсть Ваших аргументiв. Звiсно, Ви не можете вiдповiдати за розумiння, запропонованих Вами термiнiв, опозицiєю чи суддями, проте точно визначене слово доведе iншим учасникам дебатiв вашу правоту. Якщо ж Ви вiдмовитесь вiд свого права визначати термiни, iнша команда обов'язково зробить це за Вас i так, щоб здобути найбiльшу користь. Згiдно з попереднiм прикладом помiркуйте, як дефiнiцiї впливають на практичнi та стратегiчнi аспекти дебатiв.
Припустимо, що слово "зброя" визначено як "будь-що, що може стрiляти снарядами чи кулями з точки А у цiль-точку В". Згiдно цiєї дефiнiцiї рогачик - це тип зброї. Вiдтак дебати потенцiйно можуть перетворитися на дискусiю по з'ясуванню переваги одного типу зброї над iншим або порiвнянню розмiрiв шкоди, яку можуть заподiяти її застосуванням. Але це не призведе до красивої та результативної гри, i в рештi решт, не дозволить правильно вирiшити запропоновану проблему. Окрiм того, визначення дефiнiцiї є стратегiчно важливим. Знову повертаючись до теми "контролю над зброєю" припустимо, що слово "контроль" визначено, як "те, що необхiдно для ефективного використання об'єкту дослiдження", тобто контрольоване використання автомобiля. Ця дефiнiцiя, застосована вiдносно зброї, означає, що контролювати зброю не що iнше, як нацiлювати її як найточнiше. Тепер дебати на тему "контроль за зброєю" розглядатимуть засоби досягнення результативнiшої стрiльби iз зброєю по мiшенях. Замiсть того, щоб обговорювати, яким чином обмежити можливостi використання зброї, зусилля учасникiв дебатiв сконцентровано тепер на тому, в який спосiб зробити зброю загрозливiшою. Були випадки, коли деякi команди вдавалися саме до такого розумiння теми. Але це не дало їм перемоги. З точки зору стратегiї, пiдготовка чiтких дефiнiцiй може захистити Вас вiд необхiдностi вимушено обговорювати позицiю, до якої Ви не пiдготувалися. Обмеження теми у дебатах важливе для всiх сторiн, якi беруть участь у грi, за винятком суддiв. Дефiнiцiї дуже важливi з тiєї точки зору, що дозволяють продемонструвати суддям, незалежно вiд того, хто вони є, якi специфiчнi обмеження Ви накладаєте на тему, i напрямок, у якому буде проходити лiнiя аргументацiї. Демонструючи суддям межу дебатiв, Ви також пропонуєте iншiй командi напрям розвитку дискусiї. Чiткими дефiнiцiями Ви показуєте опонентам "грунт" для аргументiв. У великому тенiсi навколо корту намальовано лiнiї. Ми можемо уявити тi лiнiї, як широкi межi теми. Вздовж середини корту намальовано iншу лiнiю, яка роздiляє опонентiв. Ця лiнiя з сiткою вказує на "грунт", на якому може знаходитися той, чи iнший гравець або команда. Чiткi дефiнiцiї вказують iншiй командi, з якого боку сiтки ставати.
Якщо Ви, у дебатах про контроль над зброєю, визначите "контроль", як "обмеження на отримання зброї пiдлiтками", опозицiя буде знати, з якого боку корту Ви хочете грати. Як результат, може виникнути деякий розлад у командi опонентiв викликаний зменшенням можливостей маневру "грунту", на якому їм грати.
ДЕФIНIЦIЇ, ЯК КЛЮЧ У ПОШУКАХ
Перед тим, як викласти свої аргументи опонентам та суддям, Вам необхiдне визначити термiни теми, якi допоможуть вести дослiдницькi пошуки. Першим кроком у пiдготовцi до дискусiї дебатного турнiру повинне бути вивчення питання: про що "говорить"тема або яку проблему вона мiстить. Уявiть собi неможливiсть роботи з дослiдження теми про контроль над зброєю, яку ми проводимо з використанням наших попереднiх дефiнiцiй слова "зброя". Як наслiдок, отримаємо тему надто широкого тлумачення, що не дозволить провести якiсне її дослiдження дебатуючою командою. Визначення термiнiв допоможе Вам у ваших бiблiотечних пошуках, коли прийде час знаходження потрiбних доказiв.
Але перед тим як визначати термiни, треба зрозумiти, якi саме слова вимагають пояснень, уточнень. Далеко не кожне слово у темi потребує словникового тлумачення щоб краще зрозумiти його. Деякi слова або термiни буду сприйматися обома командами однаково, без необхiдностi додаткового визначення. I навпаки, вашi дефiнiцiї належить сфокусувати на тих термiнах, якi iмовiрнiше за все, можуть стати причинами незгоди. Згiдно з наступним прикладом: тема Федеральному уряду належить суттєво зменшити вплив профспiлок у Сполучених Штатах". У цiй темi учасники дебатiв можливо захочуть визначити термiни: "суттєво зменшити вплив", та "профспiлка". Iншi термiни: "Федеральний уряд" та "США", рiдко визначаються у дебатах. Цi термiни загальновiдомi i консенсусу щодо їхнього значення у цiй темi можна досягти досить легко. Термiни, якi потребують визначення, вибранi тому, що немає загального розумiння їхнього значення. Iнформацiя, яка є суттєвою для однiєї людини, може бути зовсiм невiдомою або мати мiнiмальне значення для iншої. Окрiм того, термiн "зменшити" у темi з попереднього прикладу означав "накласти на щось обмеження ", але можливо для деяких людей це означає "лiквiдувати повнiстю". Як Ви можете бачити, вiд iнтерпретацiї слова "зменшити", багато що залежить у цiй темi.
НАПИСАННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ТЕМИ
Написати гарну тему дуже складно. Воно (написання) вимагає вiд великої кiлькостi людей напруженої iнтелектуальної роботи. У США сформовано цiлi комiтети, єдиною метою яких є складання нацiональних тем. Хоча i немає простого рецепту, як написати гарну тему, але iснує кiлька умов, виконання яких буде корисним при формуваннi та розробцi теми. Тема, яку з успiхом можна використати у дебатах, повинна бути:
Суперечливою i викликати iнтерес;
Збалансованою таким чином, щоб кожна з сторiн мала приблизно рiвну кiлькiсть якiсних аргументiв;
Вiльною вiд незрозумiлих або двозначних термiнiв;
Придатною для дослiдження;
Придатною для дебатування на рiзних рiвнях;
Сформульована таким чином, щоб стверджуюча команда погодилась з темою або пiдтримала її.
Якщо всi цi умови будуть дотриманi, то тему буде можливо з успiхом використати при проведеннi дебатiв протягом кiлькох мiсяцiв.
РОЗВИТОК АРГУМЕНТIВ
Аргумент - це висновок, який базується на прикладах та доказах. Звучить просто? Так. Все це починається з "мозкового" штурму.
"Мозковий штурм" - це метод, спрямований на генерацiю iдей, який набув популярностi у 60-их роках нашого сторiччя i який є дуже ефективним при виборi та обмiрковуваннi аргументiв до теми. Концепцiя цього методу полягає в тому, що кожен учасник команди пропонує iдеї, пропозицiї або твердження у невимушенiй, дружнiй атмосферi. Цей процес використовується групами людей для визначення проблем, пошуку рiшень та генерацiї iдей. У дебатах ми можемо використовувати метод "мозкового штурму" для збору iдей по темi. Просто беремо i починаємо занотовувати мiркування членiв команди щодо запропонованої теми, чому гравець погоджується або не погоджується з висунутим твердженням. Пам'ятайте: не потрiбно обмежувати себе обдумуванням позицiї тiльки за стверджуючу або заперечуючу сторону. Бо, як правило, одна iдея "за" породжує двi iдеї "проти". "Мозковий штурм" - це перший крок у розвитку аргументу.
Кiлька простих порад при застосуваннi метода "Мозкового штурму".
1. Нiякої критики iдей, якi проголошуються.
Iдея, що спершу виглядає некорисною, згодом може стати iмпульсом для кiлькох нових вирiшальних iдей.
2. Не зупиняйтесь при наявностi трьох або чотирьох iдей.
Чим бiльше iдей, тим глибший та повнiший аналiз. Кожного разу, коли Ви проводите "мозковий штурм" плануйте 25 або навiть бiльшу кiлькiсть iдей.
3. Постiйно пропонуйте новi iдеї.
Коли Ви роздiляєте, комбiнуєте та реорганiзуєте iдеї. Ви робите процес "мозкового штурму" ефективнiшим.
Першi кiлька разiв "мозковий штурм" у Вашому виконаннi буде видаватися на розладжену роботу некоординованого механiзму. Але потiм вiн переросте в ефективну роботу, згуртованої дебатної команди. Набуваючи досвiду щодо втiлення методу, основну увагу звернiть на правило "НЕ КРИТИКУЙ". Задля користi справи, належить призначити одну особу, яка буде занотовувати всi iдеї, запропонованi iншими гравцями. Процес "штурму" може бути галасливим, з безладними пропозицiями учасникiв. Безперечно кожен, хто хоче виступити, повинен це зробити.
Успiшний "штурм" без сумнiву приведе до появи великої кiлькостi гарних iдей. Всi iдеї необхiдно зiбрати, "профiльтрувати" та визначити яснi, структурованi аргументи. Це вже знайома, а тому не складна для Вас справа.
СТРУКТУРУВАННЯ АРГУМЕНТУ
За обiднiм столом: « Мамо, чи можу я вийти iз-за столу?»
- « Менi потрiбно пiти ввечерi до бiблiотеки».
- « Ми починаємо вивчення роздiлу квантової фiзики i я хотiв би краще пiдготуватись, проводячи деякi дослiдження».
- « Це дуже важливий роздiл фiзики i остаточний результат перевiрки знань цього роздiлу буде складати, як мiнiмум, 50% моєї оцiнки в семестрi».
- « Тому, гадаю, ти розумiєш, чому менi треба пiти ввечерi до бiблiотеки».
У цьому прикладi твердження, яке захищає спiкер, мiститься у фразi номер один. Вiн стверджує, що йому необхiдно пiти ввечерi до бiблiотеки. Вiн пропонує пояснення у фразi номер два, де детально роз'яснює свої потреби. У третiй фразi вiн пропонує ясну та виправдану причину вiдвiдин бiблiотеки. I останньою, четвертою фразою, вiн нагадує первинне твердження. Саме таким чином будується аргумент:
- твердження формулюється
- твердження пояснюється
- твердження пiдтримується ( пiдтримку складають докази та приклади)
- для первинного твердження робиться висновок
Ця структура аргументу введена для того, щоб допомагати гравцям органiзувати їх промови. Вона пiдкреслює чiткiсть, допомагає гравцям при презентацiї iдей, змушує гравцiв пояснювати та пiдтримувати свої твердження. Звичайно, пiд структурою ми розумiємо можливiсть розвивати твердження шляхом пояснень. Цi вимоги є обов'язковими в аргументацiї, про що буде роз'яснено у частинi 10. На наступнiй сторiнцi подано робочий аркуш, застосування якого допоможе у побудовi чiткої структури аргументу, а також, дещо нижче, кiлька прикладiв, якi iлюструють його використання.
Робочий аркуш дебатiв
Створення аргументуТема:
Сторона:
Твердження: (Причина чому Ви погоджуєтесь, або не погоджуєтесь з темою)
Пояснення: (Будьте конкретнi. Детально пояснiть причину.)
Пiдтримка: (Включає доказ або обгрунтування Вашої причини. Звичайно пишуться на карточцi)
Висновок: (Пiдтвердить Ваше первинне твердження або причину)
Приклади аргументiв
Перший.
Тема: Надiя на ядерну енергiю як основне джерело енергiї не виправдане
Сторона: Стверджуюча.
Твердження: Ядерне пальне небезпечне.
Пояснення: На атомних електростанцiях доволi часто трапляються аварiї.
Пiдтримка: « Чи безпечнi атомнi станцiї?». ТСRЕ, 14 June 1990.
«Аварiї траплялись на всiх атомних станцiях у США. Їхнi наслiдки незначнi, але
потенцiйно, у кожному випадку може трапитись катастрофа».
Висновок: Тож ми бачимо, що стала загроза значної катастрофи робить ядерне
пальне надто небезпечним джерелом енергiї.
Другий.
Тема: Генетика невиправдана.
Сторона: Стверджуюча.
Твердження: Нова бiологiчна зброя може виходити з-пiд контролю людей.
Пояснення: Новi технологiї у генетицi роблять неможливим встановлення
надiйного контролю за використанням бiологiчної та бактерiологiчної зброї.
Пiдтримка: Хендрiкс Мелiса « Бактерiологiчнi вiйни», Sсinсе News, грудень 17.
1988р. «Природа генетики не дозволяє за результатами перевiрки фахiвцiв однiєї країни або спiвдружностi країн, впевнено вiдповiсти на питання, чи володiє iнша країна бiологiчною або бактерiологiчною зброєю» - каже полковник Девiд Хуксол, голова Медичного Дослiдницького Iнституту з Iнфекцiйних Захворювань Армiї США (USAMRIID) у Фортi Детрiкс. Вiн та iншi вiйськовi стверджують, що США задля того, щоб мати надiйний захист проти мiжнародного тероризму та агресивних дiй ворожих країн повиннi постiйно нарощувати i вдосконалювати зброю, яка базується на геннiй iнженерiї.
Висновок: Тому я вважаю, що питання створення та використання нової бiологiчної зброї може виходити з - пiд контролю.
Третiй.
Тема: Генетика невиправдана.
Сторона: заперечуюча.
Твердження: науковцi роблять новi вiдкриття в генетицi.
Пояснення: Завдяки новiтнiм дослiдженням в сферi генетики було встановлено
гени багатьох смертельно небезпечних хвороб, що робить людство на крок ближче
до знаходження ефективних лiкiв.
Пiдтримка: Elmer -Dewitt, Рhiliр» Генетична революцiя» Тimе, 17Iаi, 1994: 48. «Протягом минулих 12 мiсяцiв було виявлено гени хвороби Халтiнгтона, хвороби Лу Гегрiга, так званої, хвороби Bubbl-boy, а також гени основної форми атаксiї i багатьох iнших. Науковцi уже пiдiйшли впритул до знаходження першого гену раку грудей (молочної залози).
Висновок: Таким чином, Ви самi бачите, що завдяки подальшим дослiдженням генетика досягне нових успiхiв, якi дають людству надiю на захист вiд багатьох небезпечних хвороб.
Четвертий
Тема: Смертна кара не виправдана.
Сторона: Заперечуюча.
Твердження: Смертне покарання захищає громадян.
Пояснення: Смертне покарання захищає людей вiд вбивць. Виключаючи злочинцiв
з суспiльства воно (суспiльство) постiйно зменшує шанс iншої людини бути
вбитою. Доки громадяни будуть знаходитися у полi дiї вбивць, останнi будуть носiями
постiйної небезпеки.
Пiдтримка: Смiт, Беатрiс» Смертне покарання» Оhiо: Р. Р. I. Publishing, 1989;
«Суддя Кроув промовив: » Я вiрю, що карою для вбивць повинна бути смерть. Я наполягаю на смертному покараннi для вбивць не тому, що я вiрю в те, що суспiльство хоче вiдiбрати життя вбивцi, але тому, що суспiльство не хоче втрачати своє особисте життя. Я захищаю цю екстремальну мiру покарання тому, що таке покарання вiдповiдає скоєному злочину. Людина, на руках якої кров iншої, постiйно загрожує життю кожного громадянина».
Висновок: Тому я роблю висновок, що смертна кара захищає громадян, завдяки обмеженню можливостей вбивцi.
ЗАВДАННЯ ГРАВЦIВ (Таблиця)
| Перший Ствердж. 6 хвилин |
Перший Запереч. 6 хвилин |
Другий Ствердж. 5 хвилин |
Другий Запереч. 5 хвилин |
Третiй Ствердж. 5 хвилин |
Третiй Запереч. 5 хвилин |
Погоджується з темою. |
Не погоджується з темою. |
Ще раз стверджує власну позицiю. |
Пiдкреслює головнi вiдмiнностi. |
Концентрує увагу суддiв на вирiшальних моментах гри. |
Концентрує увагу суддiв на вирiшальних моментах гри. |
«Я готовий до запитань». |
«Дякую, я готовий вiдповiсти на вашi запитання». |
«Дякую, я готовий вiдповiсти на вашi запитання». |
«Я готовий до запитань». |
|
|
Перехреснi запитання до N2 |
Перехреснi запитання до A2 |
Перехреснi запитання до N1 |
Перехреснi запитання до A1 | ||
Кожна команда має 8 хвилин пiдготовчого часу. Iнформацiю, почерпнуту з запитань, треба використовувати пiд час промов | |||||
ПОШУК ТА ДОКАЗИ
Для того щоб захистити свої аргументи, Ви повиннi мати докази, якi переконають аудиторiю та суддiв у силi та значимостi Ваших аргументiв. Робота дебатера, як дослiдника полягає у переглядi рiзних джерел iнформацiї, збираннi рiзноманiтної iнформацiї з величезної кiлькостi джерел, а також у класифiкацiї зiбраної iнформацiї, аналiзi та синтезi. Пiсля виконання цiєї величезної роботи потрiбно опрацювати i класифiкувати докази у легкодоступну форму.
ЗБIР IНФОРМАЦIЇ
Програма Дебатiв Карла Поппера нинi дiє у 22 країнах. Кожна країна має свою особисту бiблiотечну систему, мiсцевi ресурси i таке iнше. Тому неможливо загальними словами пояснити, як шукати iнформацiю у бiблiотеках Але ми хотiли б зазначити, що як i будь-якому студенту, викладачу або громадянину у пошуку необхiдних знань. Вам конче необхiдно ознайомитися з Вашою бiблiотекою. Тож не пошкодуйте часу для ознайомлення з її структурою та роботою i навчiться якнайшвидше знаходити доступну iнформацiю. Пам'ятайте, що пошук - це робота детектива. Iнформацiя, яку ви шукаєте, не завжди там, де Ви її очiкуєте. Будьте творцями.
ТВОРЧИЙ ПIДХIД
Творчий пiдхiд означає - вижати якнайбiльше iнформацiї з того що у Вас є Було б iдеально якби у Вашiй бiблiотецi було десять пiдручникiв, якi стосуються смертного покарання, але ж це майже нереально. Тому погляньте на деякi альтернативи для пошуку iнформацiї. Вони були запропонованi нашими дебатерами. Запитайте мiсцевого експерта. Хоча ми i не пропонуємо дебатерам використовувати цi опитування як єдину та основну пiдтримку для своїх позицiй.
КОМП'ЮТЕРНИЙ ПОШУК
Не кожен має доступ до пошуку iнформацiї в Iнтернетi, але оскiльки Iнтернет все бiльше i бiльше поширюється в Українi, нам потрiбно вмiти користуватись цим потужним засобом пошуку необхiдної iнформацiї. В Iнтернетi нескiнченнi запаси доступної iнформацiї, але уважно стежте за джерелом, з якого берете iнформацiю. Впевнiться, що джерело дiйсно надiйне. (Для того щоб навчитись, як i де дiставати iнформацiю з Iнтернету, читайте у кiнцi цiєї частини).
ПОПЕРЕДНIЙ ПЕРЕГЛЯД
Щоб швидко зрозумiти чи корисна стаття або пiдручник для застосування до теми, Ви можете переглянути її, щоб зробити висновок. Iснує кiлька методiв перегляду лiтератури. З часом Ви можете розробити особистий метод. Нижче розглянуто саме такi методи.
НАЗВА. Назви дуже важливi. Для першого враження про тему книги та ставлення до теми автора достатньо просто прочитати назву книги або статтi. Наприклад, розглянемо двi вигаданi назви книжок «Аборти в Українi: питання та вiдповiдi» та «Загублене поколiння: вплив абортiв на українське суспiльство». Навiть, якщо бiльше нiчого не читати. Ви без проблем встановите як цi книжки можуть стати Вам допомогти. Перша назва передбачає розгляд теми з усiх сторiн i може бути корисною, як для позицiї за, так i проти. Iнша тема одразу вказує на негативне ставлення до теми.
ЗМIСТ. Пiсля назви, змiст є найоптимальнiшим засобом, з допомогою якого можна швидко встановити наскiльки корисна лiтература. Перегляньте змiст, щоб встановити ширину та глибину розкритої теми та погляд автора на тему? Статтi не мають змiсту, але деякi з них мiстять коротенький пiдсумок автора.
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК. Предметний покажчик запропонує Вам iнформацiю про термiнологiю, статтi, людей та iдеї, якi автор висвiтлює у книзi.
ПЕРЕДМОВА. Багато авторiв використовують передмову, щоб пояснити чому було написано книгу та намагаються у нiй дати вiдповiдi на запитання, якi, на їх думку, можуть виникнути у читачiв. Перегляд передмови може допомогти Вам вирiшити чи потрiбно вивчати цю лiтературу детальнiше.
ВИБIРКОВЕ ЧИТАННЯ. Чотири вищеописанi кроки попереднього перегляду служать для опису змiсту пiдручника та позицiї автора щодо теми. Вибiркове читання, з iншого боку, дозволяє знайти приклади для теми. Прочитайте кiлька уривкiв з кожної частини або скористайтеся предметним покажчиком щоб читати уривки, згiдно з Вашими iнтересами.
ПОПЕРЕДНIЙ ПЕРЕГЛЯД МАТЕРIАЛIВ - МАЛЕНЬКА ВПРАВА
Для того щоб вмiло використовувати технiку попереднього перегляду потрiбна практика. Мета цiєї вправи навчити Вас використовувати технiку попереднього перегляду.
Крок №1. Iз матерiалiв, зiбраних Вами на попередньому уроцi, вибiрково вiзьмiть п'ять пiдручникiв або статей.
Крок №2. Швидко перегляньте кожен пiдручник та статтю дотримуючись, крок за кроком описаних вище пунктiв.
Крок №3. Напишiть або обмiркуйте з Вашими друзями кожен знайдений вами уривок i, де вiн може Вам стати у пригодi.
ДОКАЗИ
Тепер, коли Ви маєте ту iнформацiю яку шукали, Вам треба записати її таким чином, щоб потiм можна було використовувати як докази у дебатному раундi. Картка доказу повинна мiстити наступну iнформацiю:
ТIЛО ДОКАЗУ
Найкраще написати тiло доказу дослiвно. Копiювання тексту слово в слово забезпечить вам щонайдетальнiший метод передачi матерiалiв. Уривки доказiв. вирiзанi з фотокопiй, збережуть Вам час та забезпечать точнiсть передачi iнформацiї. Безперечно для деяких матерiалiв треба використовувати переказ. Наприклад, якщо автор використав кiлька сторiнок для написання висновку або розтягнув висновок на кiлька параграфiв. У таких випадках потрiбний стислий переказ або перефразування. Якщо Ви використовуєте переказ у дебатному раундi, тримайте при собi фотокопiю оригiналу.
Круглi дужки (...) можуть використовуватись для скорочення надто великих цитат. При цьому викресленi уривки не повиннi змiнювати змiст цитати i впливати на висновки. Фiгурнi дужки {...} використовуються для вставки матерiалiв у цитати, якщо це поглибить їх розумiння або введе необхiднi для контексту даннi. I знову ж таки. вставлений матерiал не повинен змiнювати змiст або силу висновку.
ПОВНЕ ЦИТУВАННЯ
Кожен доказ повинен мiстити необхiднi бiблiографiчнi даннi: автор назва статтi. журналу або книги, iм'я видавця, дата публiкацiї та сторiнки. Кожен доказ повинен мiстити повну цитату для того, щоб Ви могли довести Вашi твердження протягом раунду.
МIТКА АБО ЯРЛИК
Пiсля написання цитати та тiла доказу, необхiдно присвоїти кожному доказу мiтку або ярлик. Тобто, iншими словами, дати кожному доказу своє iм'я, яке настiльки специфiчне, наскiльки це можливо, тобто воно повинне пiдсумовувати представлену iнформацiю. Наприклад, уявiмо Ви записали доказ, у якому йдеться про зв'язок мiж кiлькiстю годин, якi студент унiверситету витрачає на роботу або пiдробiток та балами, отриманими на iспитах. З цiєю iнформацiєю, у тiлi доказу мiтка може бути такою: «Бiльше працюєш - нижчi бали на iспитах». При вдало вибраних мiтках дебатери можуть визначити iнформацiю без читання тiла доказу.
Найкраще, якщо картки доказу, будуть написанi на аркушi зошита, розрiзаного навпiл. Кожна картка повинна включати тiльки один доказ. Це робиться для того, щоб найкращим чином органiзувати вашi картки. Далi ми друкуємо кiлька прикладiв карток доказiв, якi можуть стати Вам у нагодi при розробцi та написаннi власних.
ТИПИ ДОКАЗIВ
Наприклад:
Саllohan, Daniel. (добре вiдомий та шанований спецiалiст у медичнiй етицi, директор Центру Хастiнга у Нью-Йорку, центр, який перевiряє та редагує видання з медичної етики). «Самогубства при допомозi лiкаря не повиннi бути легалiзованi». САМОГУБСТВО: ПОГЛЯДИ ПРОТИ. San Diego: Greenhaven press, 1992: 75.
«Коли суспiльство дозволить однiй людинi забрати життя iншої, обґрунтовуючи це тим, що обидвi сторони погоджуються, вже не iснуватиме нiяких гарантiй або впевненостi запобiгти масовому поширенню цього вiрусу смертi».
Наприклад:
Mishkin, Ваrrу. Смертне Покарання: Знову те саме питання. Dayton: Pamphlet Рublications, 1981: 46. «За статистичними даними, безробiтнi та бiднi люди становлять 97% страчених у США».
Наприклад:
Lасоуо, Richard. «Полiтика Життя та Смертi». Тimе, 2 квiтня 1990: 18-20.
«5 липня, 1978, лише 6 мiсяцiв пiсля того, як вiн вiдбув два з половиною роки тюремного ув'язнення за побиття людини до смертi, Гаррiс та його брат Денiс вирiшили пограбувати банк в Сан Дiєго. Спочатку вони вирiшили знайти якусь машину. Для цього вони захватили двох юнакiв з автомобiлем... Гаррiс примусив їх їхати до найближчих околиць, де i застрелив хлопцiв».
ФОРМАТ КАРТКИ ДЛЯ ДОКАЗУ
| МIТКА | * заголовок, який детально передає змiст доказу * ключовi слова вашого аргументу або пояснення |
|
ПОСИЛАННЯ (або ЦИТУВАННЯ) |
джерело, дата, сторiнка, визначення |
| ТIЛО ДОКАЗУ |
«Точно скопiйоване з пiдручника, статтi або iнтерв'ю» |
Наприклад:
Аварiї трапляються дуже часто
Johnson, Don. «Чи Дiйсно Атомнi Електростанцiї Безпечнi», Newsweek:, 9 серпня 1989: 24. «Аварiї траплялися на кожнiй АЕС у США. Звичайно, рiдко вони небезпечнi для життя мiльйонiв людей, але потенцiал для катастрофи присутнiй у кожному випадку.»
ПИТАННЯ ЩОДО ДЖЕРЕЛА
Перед тим, як Ви повiрите у щось, довiдайтесь, хто це говорить. Оскiльки навчальнi дебати дуже тiсно пов'язанi зi свiдченнями експертiв, якi часто суперечать один одному, тому важко зрозумiти, кому вiрити. Часто ми базуємо своє рiшення на джерелi твердження.
Джерело може братись до уваги, якщо воно об'єктивне, компетентне та надiйне. Експерт з окремої галузi, який прочитав, вивчив та розумiє багато питань. пов'язаних з цiєю галуззю, може розглядатись як компетентний. Але те, що вiн експерт в однiй сферi, не гарантує його компетентнiсть в iнших. Науковець з ядерної фiзики може бути експертом у наукових сферах, але вiн не обов'язково є експертом у соцiальних або полiтичних питаннях.
Джерело є суб'єктивним, якщо воно пiдтримує предмет, про який йдеться безпосередньо або посередньо. Реклама - приклад необ'єктивного джерела. Кiнозiрки або вiдомi спортсмени стверджують перед кiнокамерами, що "Кока-кола" - найкращий та найкориснiший напiй тому, що їм за це заплатили. Не давайте грошi i кiнозiрка вже не буде переконувати Вас, що це смачний на корисний напiй.
Упередженi або необ'єктивнi джерела досить важко довести в контекстi дебатiв. Дуже часто цитати даються швидко або в короткiй формi, тому джерело може бути незрозумiле. Вияснення джерела iнформацiї та пошук, чи не є воно упередженим може бути ефективним пiд час перехресних запитань З iншого боку, джерело може бути упередженим, але все ж таки сильним за рахунок iнших доказiв, зацiкавленої сторони, якi вона висуває. Таке джерело називається «неохочий свiдок». Взагалi, це ефективний метод. Ми вважаємо що люди будуть уникати брехнi, якщо вона може зашкодити їх репутацiї або якщо вони ризикують своєю безпекою. Тому "неохочому свiдку" бiльше нiчого не залишається, як говорити тiльки правду, i тому ми довiряємо йому.
Надiйним джерело вважається у тому випадку, якщо воно має ВIДПОВIДНУ репутацiю щодо подання iнформацiї. Один iз методiв перевiрити надiйнiсть - це переглянути критику на це джерело. Репортери або вченi часто отримують нагороди або суспiльнi визнання за свою роботу. Цi джерела можуть розглядатись як надiйнi. У той же час якщо це джерело постiйно критикується або не отримує пiдтримки громадськостi, воно вважається ненадiйним.
ПЕРЕВIРКА ДОКАЗIВ НА ЗМIСТ
Питання, описанi вище, стосуються того, хто висуває твердження. Iснує серiя питань, якi стосуються того, про що йдеться у доказi. Змiст кожного доказу повинен мiстити висновки експертiв у галузi, яка обговорюється. Деякi твердження є висновками, якi базуються на перевiрених фактах. Iншi твердження є лише поглядами автора, якi базуються на суб'єктивних цiнностях. Погляди не завжди є кращими нiж факти i, навпаки, факти не завжди кращi нiж погляди. Обидва методи можуть бути використанi для пiдтримки аргументу Але обов'язково треба перевiряти змiст кожного факту або думки, щоб визначити ступiнь пiдтримки, яку вони дають аргументу. Перевiряючи докази якi використовуються у вашiй лiнiї аргументацiї або докази, якi присутнi у пiдтримцi сторони ваших опонентiв, будьте готовi швидко аналiзувати змiст кожної картки.
По-перше, погляньте чи вiрно Ви зрозумiли доказ для пiдтримки аргументу. Вибрана випадково неправильна iнтерпретацiя - це не таке вже i велике етичне порушення, але досить розповсюджена помилка, особливо у початкiвцiв. Досить часто висновки, переписанi з доказу, проходять через весь складний процес причинностi, який може включати кiлька характеристик та пояснень. Хоча для Вас краще використовувати або чути тiльки висновок. У такому випадку висновок повинен бути зрозумiлим. Коли ви використовуєте або слухаєте доказ, впевнiться що в картцi написано саме те, що ви або вашi опоненти говорять.
По-друге, доказ або висновок, переписаний з доказу - повиннi бути узгодженi з iншими доказами цiєї ж теми. Доказ, який доводить, що свiт це квартира - не узгоджується з iншими формами доказiв цiєї ж теми. Тому вам належить одразу розпiзнати це, ще до початку гри. Необхiдно мати докази "за" i "проти" тому краще, якщо ви будете знаходити докази, якi пiдтримують конфлiктуючi точки зору. Наприклад, у дебатах про систему соцiального забезпечення та її вплив на незахищене населення, iснувало неузгодження, яке стосувалось кiлькостi соцiальне незахищених людей. Деякi джерела наводили цифру на кiлька сотень тисяч бiльше нiж iншi. Цей тип конфлiкту дуже розповсюджений у дебатах. Це конфлiкт не як рахувати, а що включати до обрахункiв. Захищаючи змiст доказу, ви повиннi захищати дефiнiцiї у даному випадку - соцiальне незахищене населення.
Дуже важливий елемент у картцi доказу - це джерело, звiдки доказ цитується. Цей елемент повинен бути написаний одразу пiсля доказу або перед ним. Причина цитування доказу протягом раунду - проста, цим ви даєте можливiсть суддям та супротивникам повiрити вам. Так як дебатери не будуть покидати раунд, для того щоб перевiрити кожен доказ опонентiв, то вони можуть записати основнi даннi i все перевiрити пiсля раунду. Тому переконайтеся, що ви включили повну iнформацiю про доказ i вiрно занотували його. Також не забудьте занотувати даннi про докази ваших опонентiв, особливо, якщо тi були незрозумiлi або пропущенi.
Кiнцева перевiрка доказу стосується давностi доказу. Так як дебати зосереджуються на сучасних проблемах, то найбiльша перевага надається новiшим доказам. Природа сучасних проблем може змiнюватись щотижневе, навiть щоденно. Досвiдченi дебатери продовжують шукати докази впродовж усього сезону, щоб мати певнiсть, що їх докази найновiшi та можуть використовуватись пiд час гри. Часто, коли два докази заперечують один одного, дата доказу може бути застосована для вирiшення конфлiкту. Найновiший доказ має бiльше переваг.
ЕТИКА ДОКАЗУ
Перевiряють докази, щоб пересвiдчитись у їх достовiрностi. На початку ви можете бути повнiстю впевненими у своїх доказах, але з часом, чуючи докази ваших опонентiв, ця впевненiсть може пропасти. Тож перевiряйте їх завжди!
У дебатах є певнi правила, якi керують пошуком iнформацiї. Вони використовуються для того, щоб гарантувати, що iснують правила "чесної гри".
Завжди пам'ятайте, що берете на себе вiдповiдальнiсть за правдивiсть ваших доказiв. Як дебатер ви вiдповiдальнi за кожен доказ, який прочитали пiд час раунду. Докази, якi були неправильно записанi та у яких було змiнено змiст або якi були сфабрикованi, приводять до негативних наслiдкiв, незалежно вiд того, чи вони були написанi вами, чи iншим членом команди.
Якщо ви вiдчуваєте, що команда опонентiв порушила етику доказiв, вам треба мати при собi копiю документу, щоб довести вашi звинувачення. Етичний виклик - це дуже серйозна справа у дебатах. Ви, по сутi, звинувачуєте iншу команду в брехнi. Перед тим як ви вирiшите публiчно звинуватити когось, переконайтеся, що маєте беззаперечнi докази. Етичний виклик може привести до того, що iнша команда, у разi доведення, залишить турнiр або, навiть, сезон. З iншого боку, якщо ви не зможете це довести, те ж саме може статися з вами.
Взагалi, Вам не слiд робити етичних викликiв протягом раунду. Якщо у вас є питання по одному з доказiв, ви можете занотувати основну iнформацiю про нього, а потiм перевiрити. У випадку, якщо ви знайдете суперечностi у словах своїх опонентiв, скажiть про це своєму тренеру. I тренери пiсля раунду вияснять розбiжнiсть. Багато гравцiв роблять помилки ненавмисно. Тому вони виправляться одразу пiсля встановлення розбiжностей.
Кiлькiсть доказiв у аргументi не є основним фактором для доведення. Просто прочитати кiлька доказiв не є достатньою умовою гарного виступу - ви маєте бути впевненi, що докази гарнi.
Щоб визначити силу доказу, необхiдно перевiрити кожну його частину. Тестування доказу пов'язанi з джерелом твердження та з його змiстом.
Джерело iнформацiї перевiряється на компетентнiсть, об'єктивнiсть та надiйнiсть. Тестування змiсту означає визначення, чи висновки, написанi у доказi, є чiткими, ясними та узгодженими з аргументами.
Докази, якi використовує iнша команда, iнодi виглядають пiдозрiло i можуть використовуватись невiрно навмисно або випадково. Звинувачення у неправдивостi доказiв команди опонентiв є дуже серйозною справою в дебатах i тому має значнi наслiдки для обох команд. Етичнi виклики не треба робити, не перевiривши всiх варiантiв. Краще зробiть це пiсля раунду. Обмiркуйте ситуацiю з командою опонентiв i прийдiть до якогось рiшення.
Пiдсумовуючи все вищезазначене, можемо сказати, що доказ для пiдтримки аргументу повинен бути:
Надiйний - експерти з областей, якi розглядаються
Новий - 3-5 рокiв для поточного питання
Зв'язаний - доказ повинен пiдтримувати тему
Репродуктивний - iнша людина з вашої команди повинна вмiти
СТВЕРДЖУЮЧА ЛIНIЯ АРГУМЕНТАЦIЇ
Розвиток зрозумiлої, ефективної та стратегiчної стверджуючої лiнiї аргументацiї є особливо важливим тому, що вона встановлює фокус та структуру дебату.
Вираз «лiнiя аргументацiї» використовується для визначення головних аргументiв, якi кожна зi сторiн представляє у своїх конструктивних промовах. Хоча i схожi за своїми цiлями, стверджуюча та заперечуюча лiнiї аргументацiї часто рiзняться за своєю структурою. У цiй частинi розглянемо як полiтичнi так i неполiтичнi стверджуючi лiнiї, щоб пiдкреслити їх роль та будову в дебатах.
Заперечуюча лiнiя аргументацiї буде розглядатись в iншiй частинi. У нiй йтиметься про рiзнi заперечуючi стратегiї.
Розробка чiткої, зрозумiлої, ефективної та стратегiчної стверджуючої лiнiї аргументацiї є особливо важливою у дебатах. Вона встановлює фокус та структуру в раундi. Стверджуюча лiнiя повинна адекватно встановлювати як позицiю команди, так i доводити, що тема правильна. Роблячи це, стверджуюча команда виконує свiй обов'язок доведення (burden of proof), презентуючи попередню лiнiю аргументацiї.
ПОЧАТКОВА ЛIНIЯ
З метою виконання свого обов'язку доведення, стверджуюча команда повинна представити аргументацiю, яка на її погляд повнiстю доводить тему. Початкова лiнiя аргументацiї - це лiнiя аргументацiї, яка, на перший погляд, пропонує повну пiдтримку теми. Наприклад, якщо стверджуюча команда хоче довести тему, яка каже що «свобода преси важливiша, нiж право власностi», то просто показати, що свобода преси дуже важлива - не достатньо. Лiнiя аргументацiї не буде початковою, доки стверджуюча сторона не порiвняє всiх переваг вiльної преси та переваг права власностi i не покаже, що право вiльної преси важливiше. Щоб задати правильну початкову лiнiю аргументацiї, стверджуюча команда повинна спершу роз'яснити тему, а вже потiм виправдовувати її.
ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗ'ЯСНЕННЯ: ДЕФIНIЦIЇ
Назва теми, як i будь-яке речення, може бути роз'яснено нескiнченною кiлькiстю способiв. У дебатах дуже важливо, щоб обидвi сторони чiтко розумiли про що йдеться у темi. Наприклад, стверджуюча може захищати «демократiю», визначену як «представницький уряд», у той час як опозицiя атакує «демократiю», визначену як «принцип вiдкритостi всiх iдей». Тому двi сторони не будуть дискутувати, бо фокусують увагу на рiзних речах. З цiєї причини чiтке визначення теми стає життєво необхiдним для проведення гарних дебатiв.
Так як стверджуюча команда розпочинає першою, то вона має можливiсть першою дати роз'яснення. Вони роблять це, визначаючи ключовi слова теми. Дефiнiцiї повиннi бути:
Чiткими. Якщо ви визначатимете ключовi слова теми незрозумiлими термiнами, то це нiчого не змiнить. Бо замiнюючи одне важке або багатозначне слово iншим, картина суттєво не змiниться. Наприклад, слово «свобода» замiнюється словом «воля».
Розсудливими. Термiн повинен бути зрозумiлим людям. Наприклад, «суспiльство» - група людей, якi формують громаду. Якщо Ви наведете незрозумiле пояснення, то цим самим дасте шанс вашим опонентам виграти.
Стратегiчними. Так як стверджуюча команда визначає термiни теми, то вона має обов'язок доводити тему, згiдно з тим як її визначила. Якщо, наприклад, стверджуюча команда визначає поняття «свобода», як «абсолютний дозвiл робити все, що завгодно», то це буде не найкращим вибором. Бо, використовуючи такi дефiнiцiї, вони створюють собi непосильне завдання.
Вводити дефiнiцiї найкраще всього одразу пiсля теми. Дефiнiцiї можуть бути представленi за допомогою такого речення «Для того щоб краще зрозумiти стверджуючу позицiю, ми хочемо визначити основнi термiни теми».
Якщо стверджуюча команда запропонувала свою iнтерпретацiю, заперечуюча команда повинна або погодитись з нею, або показати чому цi пояснення хибнi i запропонувати свої. Ми обговоримо цей момент детальнiше у роздiлi заперечуючих стратегiй.
ПРИЧИНИ ПОГОДЖЕННЯ З ТЕМОЮ
Стверджуюча команда повинна показати причини, чому вони погоджуються з темою. Для того щоб розпочати введення причин, стверджуюча команда має розпочати з запитань:
Чому ми погоджуємось з темою?
Якi можуть бути аргументи на пiдтримку теми?
Якi головнi питання, викликанi темою?
Якими можуть бути найкращi аргументи заперечуючої сторони?
Вiдповiдаючи на всi цi запитання, стверджуюча команда просувається до створення чiткої та стратегiчної лiнiї аргументацiї. Стверджуюча команда має обов'язок довести правильнiсть теми. Вони роблять це, презентуючи початкову лiнiю аргументацiї. Що визначає початкова лiнiя аргументацiї залежить вiд того чи тема полiтична, чи не полiтична. Цi вiдмiнностi будуть описанi пiзнiше, а зараз давайте поглянемо на базис будь-якої лiнiї. Незалежно вiд стилю, iснують кiлька способiв, якi створюють структуру для лiнiї аргументацiї.
ЛОГIЧНЕ ДОВЕДЕННЯ - ОСНОВА ДЕБАТIВ
ВведенняПерша рiч, якої ви повиннi добитись вiд глядачiв - це увага. Ви можете привернути увагу, читаючи сильну цитату, використовуючи чудову статистику або наводячи драматичний приклад чи аналогiю. Наприклад, тема яка iлюструє наведену технiку. «Мета - захистити природнi ресурси важливiша. нiж мета - пiдвищити мiжнародний економiчний розвиток». Це чудовий приклад, як використати сильнi факти для представлення вашої лiнiї аргументацiї та звернути на себе увагу глядачiв. Примiтка: у неполiтичних дебатах, критерiй та його причиннiсть йдуть один за одним. (Для кращого розумiння дивись приклад лiнiї аргументацiї не полiтичних дебатiв).
«Професор Гарвардського унiверситету, бiолог Едвард О. Вiлсон пiдрахував, що як мiнiмум 50000 видiв тварин зникають щорiчно, з них майже 140 видiв, приреченi на зникнення через руйнування тропiчних лiсiв - їх природного середовища». Це означає, що протягом раунду, майже 12 видiв тварин будуть втраченi для свiту назавжди. Вже настав час помiркувати про змiну прiоритетiв i захист навколишнього середовища, навiть за рахунок втрати деяких позицiй у розвитку економiки. ( Джон Райан - Спецiалiст з питань бiологiї, «State of the World», 1992: р. 9)
Контенцiї - це серiї аргументiв, органiзованi для доведення теми. Добре написанi контенцiї включають аргументи, якi:
Пропонують приклади, якi iлюструють правильнiсть теми.
Поєднують оригiнальну причиннiсть з цитатами експертiв цiєї областi.
Зв'язують твердження з темою.
Чiтко органiзованi, щоб кожен аргумент можна було позначити номером або лiтерою.
Для того щоб проiлюструвати функцiї контенцiй використаємо наступну тему:
«Органiзацiя Об'єднаних Нацiй зазнала невдачi щодо пiдтримки миру».
Контенцiя I: Миротворчi загони ООН не мають повноважень для дiй.
Iснування надто великої кiлькостi повноважень часто перешкоджає миротворцям дiяти.
Ускладненi «правила бою» часто перешкоджають миротворцям дiяти.
Приклад Сомалi виявив негативнi наслiдки рiшучих дiй.
Контенцiя II: Миротворцi ООН часто стають цiллю для ворожих сил.
Змiшаний мiжнародний склад миротворчих сил робить їх привабливою цiллю для терористiв.
Приклад бомбардування казарм американської армiї в м. Лебанон iлюструє, як миротворцi можуть стати цiллю для нападу.
Контенцiя III: Миротворцi ООН часто допомагають агресорам у вiйнi.
Миротворцi дозволяють однiй iз сторiн утримувати територiю, якою вона заволодiла пiд час вiйни.
Приклад подiй на Голландських Висотах iлюструє, як територiальнi вигоди шкодять благородним цiлям.
Кожен з цих пунктiв є iндивiдуальним аргументом, який буде обов'язково посилений прикладами. Як ви побачите далi, прикладами можуть бути факти, статистика або цитати експертiв. Разом з доказами пояснення контенцiй допоможе Вам у доведеннi.
Пам'ятайте, що стверджуюча лiнiя аргументацiї повинна бути переконливою i тому повинна бути написана так, щоб її легко було прочитати. Аргументацiя повинна бути легкою для розумiння та легко переходити вiд одного твердження до iншого. Сильнi зв'язки зроблять вашi промови легшими для розумiння суддями та покажуть їм зв'язок мiж аргументами. Коли ви використовуєте зв'язки, пам'ятайте про зосередження уваги на логiчних зв'язках мiж двома твердженнями, наприклад:
Тепер, коли ми знаємо про знищення тропiчних лiсiв, повиннi запитати себе, що необхiдно зробити, щоб не загубити цi невiдновлюванi ресурси. На щастя є такi кроки, якi ми можемо здiйснити. У пiдпунктi «С» ми пропонуємо...
У висновку, вам треба зробити пiдсумок вашої лiнiї аргументацiї i спрямувати увагу знову на тему. Оскiльки висновок це останнє, що почує суддя у вашiй промовi, необхiдно щоб вiн був сильним, але стислим. Щоб зробити пiдсумок лiнiї, про яку йдеться вище, дебатер може сказати наступне:
Продовжуючи цi дебати, i пiдкреслюючи здобутки та втрати у боротьбi за захист навколишнього середовища, ми просимо вас пригадати, що майже 12 видiв тварин закiнчать свою подорож по планетi Земля протягом наступних 2 години. Отже - це дебати про їх долю. Це дебати про нашу долю.
Як ми вже зазначили, специфiка попередньої лiнiї аргументацiї змiнюється у залежностi вiд темпу теми, яка обговорюється. Неполiтична (цiннiсна або фактична) тема вимагає вiд стверджуючої команди показати, що специфiчний фактичний висновок повинен бути пiдтриманий. Полiтична тема, з iншого боку, буде вимагати, щоб деякi проблеми в iснуючiй системi, були розв'язанi шляхом змiнення полiтики. Давайте поглянемо, як цi вiдмiнностi проявляються при розробцi кожної лiнiї аргументацiї. Неполiтична лiнiя аргументацiї повинна пiдтверджувати тему, яка є або визначеним фактом (телебачення призводить до насильства) або визначеною оцiнкою (ООН - не ефективна). В обох випадках пояснення вимагають, по-перше, створення стандарту або остаточної цiлi i, по-друге, застосування цiєї цiлi до теми. Стандарт або цiль (мета) називається «критерiєм».
ПОБУДОВА ЛIНIЇ АРГУМЕНТАЦIЇ, КРИТЕРIЙ
У неполiтичнiй темi, критерiй може iнтерпретуватись як засiб, який використовується при розробцi деяких причин. Критерiй може бути двох рiзних типiв: як стандарт i як мета.
Критерiй як стандарт. Уявiмо, що ми хочемо визначити чи є якийсь мiнерал твердим або м'яким. Ми будемо використовувати критерiй, який пояснює, що ми розумiємо пiд поняттям «твердий». Один iз тестiв, щоб визначити чи є мiнерал твердим чи нi, полягає у спроможностi мiнералу дряпати скло. Можливiсть дряпати скло - буде при цьому критерiєм для визначення твердостi матерiалу. Далi йде приклад критерiю, як стандарту для теми:
Тема: Телебачення є причиною насильства.
Критерiй (Стандарт): Копiювання поведiнки.
Якщо люди здiйснюють теж саме насильство, яке показують по телебаченню, тодi ми можемо сказати, що телебачення має негативний ефект i тому є причиною насильства.
Критерiй, як мета. Ще крiм стандарту iснує критерiй, який має назву остаточної цiлi або цiнностi, яку пiдтримує стверджуюча команда. У цьому значеннi, критерiй не тiльки - засiб для оцiнки, а бiльше - мета, якої ми намагаємось досягти нашою лiнiєю аргументацiї. Як мета, критерiй завжди буде позитивною цiннiстю. Далi йде приклад критерiю - мети, яку використано для цiннiсних дебатiв:
Тема: ООН - не ефективна.
Критерiй (мета): Пiдтримка миру мiж народами.
Пiдтримка мiжнародного миру збагатить країни всього свiту, як економiчно, так i культурно. Отже, якщо мир матиме такий неоцiненний вплив на свiт, то нашою метою повинна бути його пiдтримка.
У дебатах Карла Поппера критерiй ближчий до мети, нiж до стандарту. Критерiй, як мета, чiтко вказує, якi цiнностi пiдтримує стверджуюча сторона. У застосуваннi критерiй буде також i стандартом, так як вiн використовується, як засiб для доведення: чи правильна тема, чи нi.
У будь-якiй лiнiї аргументацiї, використовуючи критерiй, ви тим самим фокусуєте дебати на важливих моментах теми. I показуєте чiтко суддi, що треба довести стверджуючiй сторонi, щоб виграти гру. Розробляючи критерiй, весь час тримайте в головi, яким вiн повинен бути:
Досяжним - стверджуюча команда повинна мати можливiсть довести правильнiсть теми, згiдно з критерiєм. Якщо стверджуюча команда намагається довести, що покращення навколишнього середовища важливiше за економiчне зростання, то з їхнього боку буде не зовсiм розумно визначати критерiй як «свiт без забруднення», так як таку мету майже неможливо досягти.
Конкретним - невиразний критерiй пропонує малий напрямок для лiнiї аргументацiї та ускладнює для суддi розумiння ваших думок та визначення того факту, чи спрацьовують вашi аргументи для досягнення мети. Наприклад, такий критерiй як «якiсть життя», хоча i є досить сильним для доведення, але не дає ясностi щодо можливостi пiдтримки понять «освiта» i «працевлаштування».
Зв'язаним - критерiй служить, як зв'язок мiж стверджуючою лiнiєю аргументацiї та темою. Вiн повинен зосереджувати увагу на темi та не вiдводити фокус вiд теми "незв'язаними" питаннями.
КОНТЕНЦIЇ: МIСТ ДО КРИТЕРIЮ
Як було зазначено ранiше, контенцiї - це серiї аргументiв, зiбранi для доведення теми. У неполiтичних дебатах вони виконують спецiальну функцiю - показують, як стверджуюча команда досягне свого критерiю. Iншими словами, оскiльки стверджуюча сторона вводить та пояснює критерiй, то вони повиннi розробити контенцiї, якi будуть доводити їх критерiй. У цьому розумiннi критерiй можна розумiти, як мiст - необхiдний для досягнення критерiю.
Презентуйте вашу сторону:
Переконливий вступ (презентацiя теми)
Введiть та Обгрунтуйте Критерiй
Визначте Ключовi термiни теми
Запропонуйте контенцiї, якi пов'язанi з критерiєм та доводять тему
Зробiть Висновок
ПРИКЛАДИ СТВЕРДЖУЮЧИХ ЛIНIЙ АРГУМЕНТАЦIЇ
ТЕМА: СМЕРТНА КАРА НЕВИПРАВДАНА
«Жорстокiсть та злiсть не можна знищити за допомогою жорстокостi та злостi». Стверджуюча сторона вiрить, що смертне покарання пiдриває iдеали правосуддя у системi i, тим самим, знищує iдеали суспiльства. Правосуддя, справедлива рiвнiсть - це тi цiнностi, якi ми повиннi пiдтримувати. Але фундаментом всього цього є повага до людського життя. Люди, якi пiдтримують смертне покарання, кажуть, що це робиться для користi суспiльства. Це шлях запобiгання iншим злочинам, шлях справедливої помсти за злочини, шлях змiцнення правосуддя. Але всi цi аргументи мають хиби, бо одна цiль, яку всi вони переслiдують - це бажання нарештi припинити насильство, тобто смертна кара - це засiб для досягнення соцiальних цiлей. Роблячи це, вони не помiчають найголовнiшого -цiннiсть, яку пiдтримує стверджуюча команда: цiннiсть ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ. Професор Дуглас Лаки пiдтримав нашу сторону, тим що написав в 1984 роцi «Моральнi Принципи та Ядерна Вiйна, стор. 163» «Якщо ми стверджуємо, що людське життя у будь-який момент може бути привласнене для загального блага, ми говоримо, що люди завжди будуть використовуватись як засоби, а не творцi». Це є частиною великої соцiальної традицiї, яка тягнеться вiд Русо i до Канта. "Люди не зобов'язанi вiдмовлятись вiд свого життя ради загального блага.» Якщо людська iстота розглядається як щось, справдi цiнне, тодi невиправдано забирати людське життя, навiть, якщо це робиться задля соцiальних цiлей. Люди суспiльства повиннi визнаватись його творцями, а не засобами досягнення соцiальних благ.
ТЕМА: СМЕРТНЕ ПОКАРАННЯ НЕ ВИПРАВДАНЕ
Перед тим як атакувати найбiльше зло - вбивство, давайте спочатку розглянемо причини, якi запропонованi для здiйснення страти та чому вони невiрнi.
I. ТРАДИЦIЙНI ПРИЧИНИ ДЛЯ ЗДIЙСНЕННЯ СТРАТИ РОЗКОЛОЛИСЯ
А. СМЕРТНЕ ПОКАРАННЯ НЕ ЗМЕНШУЄ ЗЛОЧИННОСТI
Люди, якi виступають на захист теорiї залякування, часто аргументують це розбiжностями, якi iснують у державах, що мають смертне покарання i не мають смертного покарання. Але рiвень тяжких злочинiв залежить вiд iнших факторiв, а не вiд форми покарання. Барi Мiшкiн написав у Смертному Покараннi у 1981 стор. 37. «Якщо дивитись лише на кiлькiсть вбивств у двох схожих країнах, зi схожими iсторичними, географiчними, соцiальними та економiчними умовами, то не можна з упевненiстю сказати чи заборонена у цiй країнi смертна кара чи нi. Це свiдчить про те, що злочиннiсть залежить вiд iнших факторiв, а не вiд способу покарання».
Захисники смертного покарання переконують, що, якщо страта не зменшує злочиннiсть, то хоча б є справедливою помстою за вбивство.
В. СМЕРТНЕ ПОКАРАННЯ НЕ ВИПРАВЛЯЄ ПЕРШОГО ЗЛОЧИНУ
Давiд Бендер написав у 1981р. у Смертному Покараннi стор. 14: «Це неправильно, якщо людина вбиває iншу людину, але також неправильно, якщо подiбне вбивство здiйснює держава. Два неправильнi вчинки не можуть вивести на правильний шлях.» Але цi два неправильнi вчинки (iдеї) можуть породити ще одне зло. Це ми i бачимо у смертному покараннi. Якщо держава має право вбивати, то це шлях дискримiнацiї цiнностi людського життя.
II. СМЕРТНЕ ПОКАРАННЯ IНФIКОВАНЕ РАСИЗМОМ
Бiл Боулз у своєму репортажi «Пiдтримка Законiв Смертного Покарання» за 5 травня 1987р. у Детройтськiй Вiльнiй Пресi написав (стор. 1а): «Пан Балдус перевiрив всi вироки зi смертною карою, якi було здiйснено в штатi Джорджiя за перiод з 1973 по 1978рр, i визначив, що злочинцi, якi вбивали бiлих, мали смертних вирокiв в 11 разiв бiльше, нiж тi, що вбивали чорних».
Цi рiшення суддiв: кому жити, а кому нi - свiдчать про расову дискримiнацiю. На завершення ми хочемо пiдсумувати нашу лiнiю аргументацiї останнiм аргументом
III. СМЕРТНЕ ПОКАРАННЯ ЗАВДАЄ ЛЮДЯМ ШКОДУ IНДИВIДУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ЇХ ЯК ЗАСОБИ
Навiть якщо ви вiрите, що для загального блага необхiдно забрати життя людини, тодi ви повиннi поглянути на людину не як на творця, а як на засiб для досягнення загального блага, щоб, таким чином, виправдати покарання. Баррi Мiшкiн написав у 1981 р. у Смертному Покараннi (стор. 36): «Страти у тюрмах дають суспiльству безпомилковi докази того, що життя перестає бути священним. Насильство узаконене, i здається нам виправданим, закликаючи тих, хто має законну силу вбивати».
Будь-яке вбивство - це жорстокiсть та зло. Тi ж самi атрибути не зникають, коли вбивцею стає держава. Будь ласка, зрозумiйте, що смертне покарання - не виправдане.
ПЕРЕХРЕСНЕ ОПИТУВАННЯ
Пiсля кожної конструктивної промови у дебатному раундi виникає три хвилини часу, який називається - «час для перехресного опитування». Якщо використати цей час розумно, вiн може стати ключовим пунктом для перемоги або поразки.
Звертаючи всю свою увагу на побудову лiнiї аргументацiї, бiльшiсть дебатерiв забувають приготуватися до перехресного опитування належним чином. Перехресне опитування - дуже цiнний час для розумiння аргументацiї ваших опонентiв та для їх послаблення прямими запитаннями.
Використовуючи свiй час на перехреснi опитування, потрiбно чiтко розумiти, як це зробити найефективнiше для своєї команди. Опитування може служити, як для стратегiчних, так i для практичних цiлей.
З'ЯСУВАННЯ АРГУМЕНТIВ ОПОНЕНТIВ
Частина часу перехресного опитування повинна бути присвячена з'ясовуванню лiнiї аргументацiї ваших опонентiв. Якщо, наприклад, пiд час їх промови ви щось не зрозумiли або пропустили кiлька тверджень, ви можете використати частину часу на тлумачення цих пунктiв вашими опонентами.
П.: Вибачте, я не зрозумiв ваше друге твердження. Ви сказали, що збiльшення кiлькостi зброї веде до збiльшення самогубств?
В.: Так, до росту показникiв вдалих самогубств.
П.: А пункт «В» пiсля цього?
В.: Пункт «В» свiдчить про рiст кiлькостi самогубств у порiвняннi з iншими даними.
П.: Дякую.
ПРИМУШУЙТЕ ОПОНЕНТIВ ПРИЙНЯТИ ВАШУ ТОЧКУ ЗОРУ
Часто пiд час гри дебатери помiчають, що один з їх аргументiв спростовано опонентами, а вся лiнiя зазнає поразки. Це найкраще порiвняти з вiдкритими запасними дверима, через якi можна вийти. Пiд час перехресного опитування ви можете закрити цi дверi та покращити свої аргументи.
Може статися, що команда опонентiв запропонувала альтернативнi дефiнiцiї до теми. Ви помiтили цей виверт i зрозумiли, у яке невигiдне становище це ставить вас. З альтернативними дефiнiцiями буде важче спростувати лiнiю аргументацiї опонентiв. Замiсть того, щоб обговорювати всi дефiнiцiї, намагайтеся довести своїм опонентам - прийняти вашi та вiдмовитися вiд своїх. З моменту, коли опоненти прийняли вашi дефiнiцiї, можна переходити до важливiших питань.
П.: У твердженнi ви сказали, чим частiше учень вiдвiдує школу, тим бiльше вiн здобуває знань, правильно?
В.: Так.
П.: I це виходить з того, що бали за SАТ-тести пiдвищуються, правильно?
РОЗКРИВАЙТЕ ХIД ДЕБАТIВ ВАШИХ ОПОНЕНТIВ
Дебатiв без фiксування в картi не iснує. Тобто, якщо ви не записуєте гру, її нiхто не буде записувати. Час перехресного опитування використовується для того, щоб виявити хiд гри (тактику) опонентiв та побудувати свою власну технiку спростування пiд час наступних промов.
Три хвилини - не так вже i багато. Але якщо час грає на вас, намагайтеся ставити тi запитання, вiдповiдi на якi ви хочете отримати. Методи, перерахованi нижче, допоможуть вам розвинути деякi стратегiї опитування.
МЕТОДИ ЕФЕКТИВНОГО ОПИТУВАННЯ
Час перехресного опитування для запитань, а не для суперечок. Ви повиннi вiдшукати iнформацiю, яка буде корисною для використання у наступних конструктивних промовах вашої команди. Неприпустимо намагатися використати цей час для обмiну аргументами. Завжди пам'ятайте, що ви розпитуєте про корисну для вас iнформацiю.
Не будьте агресивними та не залякуйте своїх опонентiв
У кiно дуже просто виглядає, коли людина пiд сильним впливом потоку запитань готова визнати свою провину. Але у перехресному опитуваннi дебатiв вiдповiдач має час подумати та вiдповiсти. Поставте запитання i, якщо ви вiдчуваєте, що вашому опонентовi потрiбно подумати, дайте йому час i ввiчливо чекайте на вiдповiдь. Якщо ваш опонент не вiдповiдає, то, можливо, вiн не зрозумiв запитання. Тодi ввiчливо перефразуйте його. Якщо пiсля трьох спроб ви не отримали потрiбної iнформацiї, переходьте до наступного запитання.
Краще уникати агресивної поведiнки, яка б зашкодила дебатам. Нижче подаються приклади щодо пiдвищення ефективностi опитувального часу.
Контролюйте час перехресного опитування
Час перехресного опитування дається не для того, щоб сваритися з вашими опонентами. Це засiб допомоги сформулювати свої аргументи. Контроль часу перехресного опитування означає, що ви лишаєтеся спокiйним. органiзованим, ввiчливим та впевненим. Ви не повиннi бути агресивним пiд час опитування, iнакше це може негативно вплинути на вас; ваша поведiнка може вплинути на вiдповiдача: змусити його самозахищатися та не вiдповiдати. Контролюючи час, ви ставите гарне запитання, очiкуєте вiдповiдь та продовжуєте, якщо отримали потрiбну вам iнформацiю.
Однак вважається нормальним перебивати вiдповiдача посерединi речення зi словами: " Дякую, це все, що я хотiв почути". Як тiльки ви отримали потрiбну вам iнформацiю i не хочете бiльше слухати розповiдь про переваги аргументацiї ваших опонентiв, ви маєте право перервати вiдповiдача. Зробiть це ввiчливо i продовжуйте тримати контроль над частиною часу, яка лишилася. Задавайте питання тiльки по темi гри.
Збiльшуйте кiлькiсть запасних запитань
Запаснi запитання, як i запаснi пункти, можуть використовуватися в бiльшостi випадкiв. Вони завжди будуть мати якесь вiдношення до тiєї чи iншої теми. Запаснi запитання можуть бути корисними, тому що можуть дати вам iнформацiю, до якої ви могли б звернутися у разi потреби. Вiдповiдь опонента на запаснi запитання може допомогти знайти продуктивну нову лiнiю запитань. Продумайте якомога бiльше запитань, якi можуть бути заданi у будь-якiй ситуацiї.
Час перехресного опитування буде найбiльш плiдним, якщо ви проведете його за готовим планом. Ви можете почати зi з'ясування аргументацiї ваших опонентiв, запитувати про зв'язок мiж твердженнями, тощо.
Зробивши це, ви можете переходити до покращення вашої гри або працювати над тим, щоб вашi опоненти наближалися до вашої точки зору.
Пiдводьте опонентiв до потрiбних вам вiдповiдей через ланцюг запитань
Припустимо, що ви маєте деякi сумнiви щодо спроможностi ваших опонентiв вирiшити проблему, запропоновану темою. У вашої команди є вирiшення даної проблеми, яке ви хочете розкрити перед суддями. Пiд час перехресного опитування буде не дуже ввiчливо сказати вiдповiдачу: " У вас, як ми розумiємо, немає вирiшення стосовно поданої проблеми, так?" Але пам'ятайте, що нiхто нiколи не визнає фактiв, якi будуть шкiдливими для їх лiнiї аргументацiї.
Замiсть того, щоб просто вимусити опонентiв визнати їх помилки, намагайтеся пiдвести їх до вирiшальних пунктiв через ланцюг коротких запитань.
Ставте продуманi короткi запитання
Якщо ви дозволяєте вiдповiдачу говорити без зупинки, тодi ви самi собi шкодите. Ви можете зустрiтися з досвiдченим дебатером, який без зупинки буде говорити про переваги своєї лiнiї аргументацiї. Якщо дозволите, то час перехресного опитування може бути витрачений на розповiдь ваших опонентiв.
Так званi "вiдкритi" запитання передбачають у вiдповiдь роз'яснення, обмiн думками, описи, тощо. Вiдповiдачi, якi не хочуть зустрiтися з ланцюгом шкiдливих запитань, будуть вiдповiдати якомога бiльше.
Протистояти цьому можна просто - ставити конкретнi запитання певним чином. Тобто, однозначнi, фактичнi запитання, якi потребують вiдповiдi тiльки «так» чи «нi» i не дозволяють говорити дуже довго, будуть вдалими для перехресного опитування. Спочатку такi типи запитань ставити буде трохи важко, але з часом ви розвинете таку звичку i це вам допомагатиме i надалi.
Однозначнi запитання iнколи потребують попереднього роз'яснення, а потiм вимагають пiдтвердження. Наприклад: " Ваше твердження говорить, що мiж кiлькiстю витраченого часу та рiвнем досягнень iснує пряма залежнiсть, правильно?». Вiдповiдач мiг би вiдповiсти " так" чи " нi". Але краще запитати: "Пояснiть, будь ласка, друге твердження?". I через три хвилини ви все одно будете шукати матерiал, який можна буде використати у вашiй конструктивнiй промовi.
Використовуйте iнформацiю, здобуту перехресним опитуванням, у своїй конструктивнiй промовi
Деякi суддi занотовують перехреснi опитування. Допуски, зробленi пiд час перехресного опитування та не використанi у наступнiй конструктивнiй промовi, не будуть мати великого впливу на рiшення суддi. Звикнiть використовувати iнформацiю, здобуту пiд час перехресного опитування, у своїх наступних промовах.
Ставити гарнi запитання пiд час перехресного опитування нелегко, але заради ефекту, який вони мають, цього варто навчитися. Iнформацiя, здобута пiд час перехресного опитування у вiдповiдача, може стати дуже сильною зброєю проти ваших опонентiв. Не робiть помилки, думаючи, що перехреснi опитування - це зайвий час для того, щоб вбити вашого супротивника поки вiн беззбройний. Ставте гарнi запитання та використовуйте їх у наступних промовах для здобуття якомога бiльшої кiлькостi переваг.
СТРАТЕГIЇ ДЛЯ ВIДПОВIДАЧIВ
Якщо є рекомендацiї щодо вдалого ставлення запитань, то iснують також методи загальноприйнятої поведiнки та деякi хитрощi для вiдповiдачiв, яких треба уникати.
Уникайте бути втягнутим в аргумент
Iнколи той, хто запитує, буде намагатися атакувати вас пiд час перехресного опитування твердженням, яке похитує всю вашу лiнiю аргументацiї. Ви повиннi вiдповiдати тiльки на питання, а не на твердження. Якщо ж опонент намагається звести час перехресного опитування до розвитку думок та тверджень про вашу лiнiю аргументацiї, вашою найкращою вiдповiддю буде: «I це є ваше запитання?»
Iнколи вiдповiдачi нiяковiють, коли їм ставлять прямi запитання про деякi деталi їх лiнiї аргументацiї. Це дуже погана стратегiя. Якщо ви не зрозумiли питання, перепитайте його або попросiть перефразувати. Але якщо питання просте та зрозумiле, збентеження не врятує вашу команду вiд вiдповiдi. Суддi не будуть вважати цю поведiнку як навмисну дiю i будуть дуже обережнi при урахуваннi представлених вами аргументiв. Також ви маєте запам'ятати деякi правила гарного промовця, якi стануть вам у нагодi при вiдповiдях.
Намагайтеся бути врiвноваженими та впевненими Як вiдповiдач, ви повиннi всiм своїм виглядом давати зрозумiти оточуючим, що iнформацiя про вашу лiнiю аргументацiї, повнiстю вiдкрита для опонентiв. Вас не можуть збити з пантелику кiлька простих запитань, навiть, якщо вони викривають недолiки вашої лiнiї аргументацiї. Як вiдповiдач, лишайтеся врiвноваженим та впевненим. Намагайтеся не показувати вашим опонентам або суддям, що вас змусили зробити шкiдливе для вашої лiнiї аргументацiї визнання. Чим впевненiше ви виглядаєте, тим важче буде знайти будь-яку руйнiвну iнформацiю проти вашої лiнiї аргументацiї. Уникайте вiдповiдей на запитання, якi потребують певної квалiфiкацiї. Але бувають також запитання, на якi вiдповiдь «так» чи «нi» - буде недостатньою. Вiдповiдаючи на запитання, яке само по собi може бути руйнiвним для вашої лiнiї аргументацiї, попросiть у того, хто ставить запитання, квалiфiкувати вашу вiдповiдь. Якщо вимога визнана недоречною, запитувач має зазначити це. У випадку згоди запитуючого ви можете з поведiнки суддi зрозумiти, вiдповiдати вам чи нi. Якщо вам все ж таки довелося вiдповiдати на запитання без квалiфiкацiї, намагайтеся вiдповiсти якомога краще. У наступнiй конструктивнiй промовi запропонуйте вашi квалiфiкацiї. Якщо суддя, на вашу думку, чекає вашої вiдповiдi на руйнiвне запитання, а ви не можете цього зробити, ввiчливо та непомiтно вiдмовтеся вiд вiдповiдi на нього. Можливо, ваша вiдмова примусить опонента змiнити свою вузьку позицiю.
Не дозволяйте опонентам робити висновки
Дуже часто людина, яка запитує, буде намагатися, закiнчивши ланцюг запитань, зробити висновок, базуючи його на ваших вiдповiдях. Вiн, як ви вже здогадалися, у бiльшостi випадкiв, буде руйнiвним для вашої лiнiї аргументацiї. У цьому випадку ви можете зазначити для суддiв та ваших опонентiв, що висновок, зроблений опонентом не завжди є логiчним наслiдком ваших вiдповiдей.
ПОВЕДIНКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ВIДПОВIДАЄ, ТА ТИХ, ХТО ЗАПИТУЄ
Конвенцiя дебатiв зазначає, що кожний учасник дебатiв повинен ставитися до iншого з повагою та ввiчливiстю. Пiд час перехресного опитування не робiть нiчого, що могло б дискредитувати вашого опонента або виявилося неввiчливим до нього перед суддями. Тим бiльше виказуйте повагу суддям. Зрозумiло, що всi вiдповiдi та запитання ви адресуєте суддi, а не один одному. З першого погляду це може виявитися дивним, але ви повиннi звикнути до цього. Мiж iншим ви маєте шанс спостерiгати за реакцiєю суддi на вашi вiдповiдi та запитання.
Час перехресного опитування може стати вирiшальним для вашої команди, незважаючи чи ви вiдповiдаєте, чи запитуєте. Ставити запитання та шукати потрiбну вам iнформацiю - мистецтво. Запитання залежать вiд того, яку iнформацiю ви хочете отримати та вiд мети вашого опитування.
СТИЛЬ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОМОВИ
Дуже часто люди придiляють увагу не тому, що було сказано, а як це було зроблено. За прикладом далеко ходити не треба, достатньо подивитися на наших полiтикiв. Їх стиль, красномовство, впевненiсть найчастiше все це - змушує нас вiддати за них свiй голос. На щастя у дебатах особлива увага придiляється саме поданiй iнформацiї, але все ж таки стиль промови є дуже важливим i, будучи один раз надбаним, пригодиться на все життя. Найкращий шлях покращити свiй стиль промови - ПРАКТИКУВАТИСЯ. Чим досвiдченiший дебатер, тим швидше почуття невпевненостi та хвилюванню змiнюється на впевненiсть та вмiння володiти собою. Наступнi чотири роздiли презентують стиль промови та повиннi використовуватися з тренувальними вправами, поданими у кiнцi методички.
ЗОРОВИЙ КОНТАКТ
Досвiдченi дискутанти використовують свої очi для контакту з аудиторiєю. Дебатери повиннi дивитися прямо у вiчi суддi або будь-кому з аудиторiї - так, нiби вони розмовляють з ними у приватнiй бесiдi. Якщо дивитися прямо у вiчi вам не зручно, тодi намагайтеся дивитися на брови, нiс або чоло слухача. Промовцi повиннi уникати дивитися тiльки у свої записи або поверх голiв слухачiв. Дебатери не повиннi також, що називається пильно придивлятися. Для того, щоб зоровий контакт був ефективнiшим промовець повинен знати, що вiн повинен говорити, а не заглядати часто у свої нотатки. Не забувайте, що традицiя зорового контакту у рiзних народiв рiзна.
КОНТРОЛЬ НАД ГОЛОСОМ
Промовцi повиннi вмiти використовувати свiй голос для приваблення уваги аудиторiї та суддi. Вiн повинен бути спокiйним та виказувати позитивне ставлення; використовувати свiй голос для передачi впевненостi, зацiкавленностi, ентузiазму тощо. Без використання голосових наголосiв промова буде здаватися нудною та звучати невпевнено.
Наступне потрiбно використовувати для контролю над голосом:
Швидкiсть: Промовець повинен використовувати швидкiсть свого голосу так, щоб все, що вiн говорить було зрозумiлим. Виразно говорячи, ви змiнюєте швидкiсть свого голосу. Швидко ви говорите тодi, коли хочете пiдкреслити поспiшнiсть дiй, повiльно тодi, коли пояснюєте якiсь iдеї. Промовець повинен видiляти важливi слова логiчним наголосом. Ви повиннi також уникати бути невпевненим, неспокiйним або надто повiльним у своїй промовi. Краще говорити загальнодоступними фразами, а не використовувати слова та складнi речення, якi зрозумiлi тiльки для вас. Намагайтеся бути розслабленим, але не говорiть дуже повiльно, бо вас буде не цiкаво слухати, у той же час - не говорiть дуже швидко, нiби ви кудись поспiшаєте.
Пауза: Кожний досвiдчений дебатер розумiє ефект мовчання у промовах. Вони часто роблять паузи, особливо перед та пiсля iдей, складних пунктiв та роздiлiв своєї промови. Пауза повинна бути настiльки довгою, щоб суддi та аудиторiя були здатнi з'ясувати сказанi iдеї та приготуватися для сприйняття наступних. Промовець повинен уникати примусових пауз (або просто вигукiв). Пауза достатньої довжини видiляє сказанi iдеї краще за всi iншi засоби усного мовлення.
Звук: Аргументи гарнi лише тодi, коли можуть бути почутi. Дебатери повиннi говорити голосно та не дуже знижати свiй тембр голосу. Вони повиннi направляти свiй голос на слухачiв, а не, наприклад, на стiну. Дехто змiнює тембр свого голосу, щоб промова звучала цiкавiше. Вони говорять голосно, коли хочуть пiдкреслити iнтенсивнiсть та тихо, коли передають емоцiї.
ЖЕСТИ
Для промовця завжди краще виступати зi своїми природними жестами, нiж намагатися стримувати себе. Дехто використовує у дебатних промовах такi жести, якi не використовуються у повсякденному життi, це переважно жести руками або кистями рук. Цi жести, переважно, використовуються для замiни усних наголосiв. Дебатери повиннi навчитися правильно користуватися своїми жестами.
Вони повиннi уникати ненатуральних (неприродних) жестiв: театральних або хореографiчних. Дехто робить жести через хвилювання, наприклад, поправляє волосся або одяг. Такi жести вiдволiкають увагу слухачiв та псують всю промову. Дебатери повиннi вмiти розпiзнавати цi жести та працювати зi своїми колегами над їх знищенням.
ЗБЕНТЕЖЕНIСТЬ ТА ХВИЛЮВАННЯ
Збентеження при публiчних промовах має багато форм. Промовцi описують свої почуття, як збентеження, хвилювання, страх, панiка, тривога, передчуття чогось поганого тощо. Самi цi слова вже несуть у собi певний вiдсоток хвилювання. Дебатери усвiдомлюють, що у них ще немає достатньо досвiду при публiчних промовах. Вони вiдчувають себе фiзично, емоцiйно, iнтелектуально «розкутими» перед суддями та аудиторiєю. Збентеженiсть може зiпсувати дебатну промову. Голос промовця може лунати ненатурально. Промовець може здаватися невпевненим та збентеженим.
Гарнi промовцi визнають те, що будуть нервувати. Попередня пiдготовка - це основний спосiб позбутися збентеження при публiчних промовах. Дебатери повиннi готуватися таким чином, щоб якомога менше нервувати при промовах. Багато людей не звертають уваги на нервовий стан промовця - вони надто зайнятi сприйняттям iнформацiї. Початкiвцi повиннi розпiзнавати збентеженiсть та намагатися контролювати її пiд час промов. Це значно ефективнiше, нiж пробувати її позбутися або зменшити. Для того, щоб все ж таки зменшити хвилювання - тренуйтеся якомога бiльше. Для бiльшого ефекту дебатери тренуються навiть пiсля того, як вже все вивчено.
НОТАТКИ ВЧИТЕЛЮ: Схвильованiсть перед аудиторiєю - цiлком нормальне явище. Новачки можуть почувати себе фiзично, iнтелектуально, емоцiйно розкритими перед аудиторiєю. Зайвi вiддчуття можуть зiпсувати успiх будь-яких дебатiв. Голос дрижить, руки трусяться. Вся презентацiя може стати дуже напруженою. Руки пiтнiють. Промовець губить хiд своїх думок. Практика є найкращим засобом подолання всього цього. Початкiвцi радi будуть дiзнатися, що їх хвилювання не завжди помiтне оточуючим, особливо, якщо завдання останнiх полягає в оцiнцi представлених аргументiв. Початкiвцi повиннi добре знати своє хвилювання, а не намагатися зменшити i вгамувати себе, бо це може лише погiршити ситуацiю.
Промовцi набувають впевненостi, коли розумiють чого хоче вiд них аудиторiя. Це включає чiткий аналiз аудиторiї, щоб визнати контекст для аргументiв стосовно суддiв та аудиторiї. Органiзацiя промови повинна непомiтно змiнюватися з огляду на вимоги аудиторiї. Аналiз аудиторiї не тiльки зменшує хвилювання, а й покращує невимушенiсть та якiсть ходу дебатiв.
Тренери можуть використовувати гумор, щоб зняти напругу у дебатерiв, створену збентеженням перед публiчним виступом. Промовцi повиннi бути готовi до хвилювання пiд час дебатiв. Наприклад, якщо ви знаєте, що у вас пересихає у ротi, коли ви хвилюєтеся, приготуйте заздалегiдь склянку води.
Наступнi поради допомагають промовцям:
Розслабитися.
Дихати глибоко.
Пам'ятати, що ви добре пiдготовленi.
Припинити колекцiонувати свої думки; мета - розкрити свої аргументи перед суддями, а не просто згаяти час.
Тренери повиннi завжди пам'ятати, що пiдбадьорювання допомагає дебатерам.
СУДДIВСТВО
Суддiвство - найважчий та суперечливий аспект дебатiв. Гарний суддя повинен забути про власнi думки та особистi погляди та оцiнювати дебати винятково за аргументами, доказами, пiдтримкою дебатерiв.
ЯКОСТI ГАРНОГО СУДДI
Природним є те, що ми частiше погоджуємося, нiж не погоджуємося. Як кожна людина, суддi мають iнтуїтивне почуття, що те, в що вони вiрять, є правильним. Суттєвим є те, що суддi роблять певне зусилля, вiдмовляючись на час гри вiд своїх думок та поглядiв. Гарнi суддi вмiють оцiнювати представленi аргументи об'єктивно та неупереджено. Рiшення суддi не повинне служити засобом висловлення його точки зору. Вони також не повиннi самi спростовувати аргументи, представленi дебатерами. Вони повиннi уважно слухати все, що було сказано i приймати рiшення тiльки на основi представленого матерiалу.
Гарний суддя повинен бути обiзнаним з предметом дискусiї. Вiн повинен розумiти не тiльки резолюцiю, а й знати обов'язки кожного гравця та команди. Досвiд показує, що найкращими суддями є колишнi дебатери, якi прекрасно обiзнанi з будь-якими нюансами цiєї гри.
Судити означає уважно слухати. Часто слiдкувати за ходом дебатiв дуже важко. Деякi дебатери говорять дуже тихо, деякi - дуже швидко, а деякi надто нервують, щоб говорити зрозумiло. Незважаючи на такий стан речей, суддi повиннi все ж таки зрозумiти та записати все, що було сказано. Це означає також мати терпiння до дебатерiв, якi ще тiльки навчаються публiчно виступати.
Суддi повиннi скористатися виховною можливiстю пiд час дебатiв та представити, за словами американського спецiалiста з виховної роботи Роджера Тейлора, «виховний момент». Кiнець дебатiв дає багатьом учасникам жагу до знань. Пiд час дебатiв суддя повинен скористатися можливiстю та зробити кiлька виховних зауважень. Це може бути конструктивна критика або активне пiдбадьорення щодо подальшої участi в дебатах. Коментарi суддiв повиннi бути представленi як усно, так i письмово у суддiвському бюлетенi.
Гарно органiзованi дебати потребують високого професiоналiзму вiд дебатерiв та суддiв. Як офiцiйний представник, суддя повинен розумно керувати ходом дебатiв. Приємна атмосфера для всiх учасникiв дебатiв може бути створена суддею, його зрозумiлим та легким спiлкуванням, вiдповiдною реакцiєю. Об'єктивнiсть та чеснiсть суддi, вiдображенi у його рiшеннях пiд час дебатiв та у кiнцевому рахунку мають вплив на програму в цiлому.
ЗАВДАННЯ СУДДI
Важливо пам'ятати, що крiм винесення рiшення, суддя має iншi завдання. Кожний суддя згодом створить свою власну систему оцiнки раунду. Незалежно вiд цього, вiн повинен грунтувати своє рiшення на представлених доказах аргументах та пiдтримцi. Визначення найсильнiших аргументiв та переможця раунду є найскладнiшим завданням суддi. Ось два пiдходи, якi ви можете використовувати, приймаючи рiшення. Органiчний метод:
1 крок: Напишiть своє перше враження. Вiдразу пiсля закiнчення раунду запишiть команду, яка на вашу думку перемогла. Перевернiть папiр та забудьте про нього.
2 крок: 3'ясуйте найсильнiшi пункти зiткнення раунду. Якi аргументи раунду ви вважаєте були найкращими. Переглядаючи свою карту гри, намагайтеся пересвiдчитися, що цi найкращi аргументи проходили через всю гру.
3 крок: Визначте переможця з кожного аргументу. Пiсля з'ясування головних пунктiв зiткнення, вiзьмiть кожний аргумент окремо та визначте, яка команда була переконливiшою. Ви також повиннi враховувати доказ та пiдтримку, сказану у вiдповiдь на аргумент.
4 крок: Передивiться важливi упущенi аргументи. Чи були аргументи упущенi опонентами та як це вплинуло на хiд гри.
5 крок: 3»ясуйте чи кожна з команд виконала своє первинне завдання. Для стверджуючої сторони - це представлення первинної лiнiї аргументацiї, представлення критерiю; для негативної - це заперечення лiнiї аргументацiї стверджуючої сторони та заперечення теми.
6 крок: Оцiнiть якiсть кожного аргументу, спростованого кожною з команд. Оцiнiть також рiвень - наскiльки кожен з аргументiв вiдповiдає метi команд та чи задовольняють вони критерiй.
7 крок: Беручи до уваги всi аргументи, намалюйте єдину органiчну картину гри та з' ясуйте, хто краще продебатував.
ЗАПОВНЕННЯ СУДДIВСЬКОГО БЮЛЕТЕНЯ: ПРИЙНЯТТЯ РIШЕННЯ
Як тiльки ви прийняли рiшення, ви повиннi заповнити суддiвський бюлетень. Суддiвський бюлетень - один з найефективнiших видiв виховного заходу дебатiв, тому ви до нього повиннi ставитися з належною вiдповiдальнiстю. Це означає, що ви повиннi вказати причини вашого рiшення, розбiрливим почерком та конструктивну критику щодо гри. До суддiвського бюлетеня ви повиннi включити наступну iнформацiю:
Причини рiшення Команда - переможець повинна бути вказана в кiнцi бюлетеня. Зверху ви повиннi вказати причини, чому ви вирiшили, що дана команда перемогла. Як ми вже говорили, суддiвський бюлетень є конструктивним засобом для покращення виступiв дебатерiв. Дуже важливо, щоб ви представили критику, викриваючи важливi пункти зiткнення та надаючи певнi аргументи, чому перемогла саме ця команда, а не iнша. Загальнi та iндивiдуальнi коментарi ходу дебатiв повиннi бути присутнi у грамотному суддiвському бюлетенi. Наступнi правила допоможуть вам при усних або письмових коментарях щодо гри.
Намагайтеся докладно розповiсти про ваше враження. Уникайте загальних фраз. «Це цiкавий аргумент,» - говорить суддя, при цьому не пояснюючи своєї точки зору. Коли можливо, наводьте приклади з самої гри. Якщо, наприклад, ви говорите, що учасники гри висунули суперечливi аргументи, пояснiть цю вашу думку якомога чiткiше. Деталi дуже важливi для дебатерiв та суддiв. Ваш бюлетень буде прочитаний ними. Але, на жаль, оскiльки вони не чули всiєї гри, то ви маєте забезпечити їх контекстом, який повинен бути зафiксований у суддiвському бюлетенi. Записуйте все, що було сказано пiд час дебатiв, а також коментуйте своє рiшення.
Фокусуйте свою увагу на аргументах, а не на дебатерах. Говорити, що «цей аргумент був не дуже розумною iдеєю», неправильно, адже це стосується здебiльшого iнтелекту гравця, а не самого аргументу. Як би ви не хотiли покращити розум гравцiв, це не можна зробити за допомогою суддiвського бюлетеня. Лiпше направити свої зауваження на покращення побудови фраз, органiзацiї промови або пiдтримку аргументiв.
Пом'якшуйте моменти критики. Дiти дуже чутливi до критики i будь-якi грубi зауваження можуть бути сприйнятi, як жорстока цензура. Якщо ви хочете, щоб ваша критика була зрозумiла для дiтей, робiть її якомога тактовнiшою. Замiсть того, щоб казати: "Це не розумно...", краще скажiть: "Знайдеться мало суддiв, якi зрозумiють ваш аргумент". Можливо вам буде не дуже зручно говорити "непрямо" (натяками), але це допоможе дiтям краще сприйняти вашу критику.
Критичнi зауваження. Говорячи мовою Мерi Попiнс, вам може знадобитися "ложка цукру", щоб можна було з" їсти вашi лiки. Деякi сприймають критику нормально, але все ж таки критика буде сприйматися краще, якщо дебатери спершу прочитають позитивнi коментарi про гру. Завершуючи суддiвський бюлетень, напишiть якiсь позитивнi оптимiстичнi побажання.
Бути суддею нелегка справа, але завдяки своїй ролi ви можете мати неабиякий вплив на академiчне життя студентiв. Аргументований коментар суддi допоможе дебатерам зрозумiти свої помилки та пiдвищити рiвень своєї презентацiї. Вашi коментарi можуть стати єдиним та найкращим уроком для майбутнiх iгор.
Iндивiдуальнi бали служать для пiдбадьорювання дебатерiв та викриття особистих досягнень пiд час презентацiї. Вони можуть змiнити рахунок турнiру i тому суддя повинен ставитися до них з повною вiдповiдальнiстю.
Кожний з промовцiв може заробити до 30 балiв пiд час дебатного раунду. Пiдсумовуючи iндивiдуальнi бали, ви маєте враховувати наступне: аргументацiя, доказ, органiзацiя, презентацiя. Поданi категорiї допомагають суддi найкращим чином виставити бали. Краще враховувати всi цi категорiї при виставленнi балiв, але можна зразу виставити загальний бал.
Аргументацiя
Спростування контраргументацiї
Чи спроможний промовець спростовувати поданi аргументи та перебудовувати власну лiнiю аргументацiї?
Чи знаходить вiн суперечностi в лiнiї аргументацiї опонентiв?
Аналiз
Як добре дебатер розумiє тему?
Чи спроможний вiн представити чiткi аргументи та доказ?
Доказ
Пiдтримка та аргументацiя
Чи забезпечує пiдтримка i аргументацiя основу для аргументiв?
Чи доказує пiдтримка аргумент?
Органiзацiя
Чи пристосована структура стверджуючої сторони вести хiд дебатiв?
Чи зрозумiлi переходи гри?
Презентацiя.
Обов'язки промовця.
Як чiтко виконує промовець всi свої обов'язки?
Чи ефективно використовує промовець час перехресного опитування?
Представлення промови.
Чи користується промовець динамiчним, переконливим стилем?
Стиль промовця набутий, чи власний?
Чи легко зрозумiти промовця?
Промовець звертається до суддi, чи до опонентiв?
Крiм iндивiдуальних балiв, суддя повинен роздiлити мiсця мiж гравцями (вiд 1 до 6), починаючи вiд найкращого. Якщо iндивiдуальнi бали можуть бути однаковими у рiзних гравцiв, то мiсця не можуть бути однаковими.
Заповнюючи суддiвський бюлетень, будьте уважнi, оскiльки там багато iнформацiї, важливої для органiзаторiв.
Карта гри є вирiшальним iнструментом для фiксування ходу дебатiв. Для суддiв вона особливо важлива, оскiльки знадобиться при винесеннi рiшення. За додатковою iнформацiєю звертайтеся до роздiлу про спростування, де описуються методи, як фiксувати хiд дебатiв на картi гри.
ПОВЕДIНКА НА ТУРНIРI
Як ми вже зауважували, обов'язком суддi є задавати тон гри. Для починаючих суддiв це може здатися важким. Ось кiлька порад, якi можуть допомогти вам пiд час турнiру.
Переконайтеся, що кiмната готова до початку дебатiв та гравцi сидять зручно.
Переконайтеся, що ви маєте суддiвський бюлетень, папiр для карти гри, ручку, годинник з секундною стрiлкою (у разi, якщо немає таймкiпера).
Ведiть час гри, якщо це нiкому зробити; було б добре мати картки, з написаними цифрами.
Переконайтеся, що таймкiпер правильно вiдраховує час та повiдомляє гравцiв.
Пiсля закiнчення раунду попросiть гравцiв залишити кiмнату до того, як ви приймете рiшення. Вiдповiдно до правил турнiру, ви повиннi або не повиннi давати усний коментар щодо гри.
Пiсля того, як ви все записали на картi гри, заповнiть суддiвський бюлетень. Ви повиннi бути:
Оптимiстичним та пiдтримуючим щодо гри; подавати приклади сильних моментiв гри i приклади пiдтримки та аргументацiї.
Показати пункти, якi дебатери не спромоглися довести.
Все це зробити без приниження та образ.
Як тiльки ви заповнили бюлетень та прийняли рiшення, запросiть гравцiв та розберiть з ними раунд. Дайте конструктивнi зауваження, але не розкривайте своє рiшення.
Повернiть карту гри та суддiвський бюлетень пiсля гри. Їх заповнення вказує на те, як уважно ви слухали та записували.
ЗАПИТАННЯ ВIД ГРАВЦIВ СУДДЯМ
1. Чи має суддя право запитувати про доказ чи лiнiю аргументацiї обох команд?
Так. Суддя має право попросити переглянути частину доказу в деяких випадках. Але це повинно бути зроблено тiльки пiсля раунду. Пам'ятайте, що суддя нi в якому разi не повинен переривати дебатерiв. Суддя може попросити переглянути якийсь матерiал, але тiльки якщо вiн має iстотне значення для рiшення.
2. Чи має право опонент запитувати про доказ або частину лiнiї аргументацiї в iншої команди?
Так. Дебатери можуть перепитати про незрозумiлу частину доказу або лiнiї аргументацiї, але тiльки пiд час перехресного опитування.
3. Чи можна передавати записки своїм партнерам пiд час того, як вони виступають з промовою?
Так. Якщо ваш партнер не може знайти потрiбну частину доказу або забуває сказати щось важливе, йому можна передати записку, щоб нагадати про це. Але пам'ятайте, що записки переривають промовця i тому їх потрiбно використовувати дуже рiдко, лише в екстремальних випадках.
4. Чи можна отримувати допомогу вiд аудиторiї пiд час промови або пiд час пiдготовки?
Нi. Аудиторiя не повинна заважати дебатам або брати участь в них. Дебати проходять мiж стверджуючою та заперечуючою командами i не передбачають участь когось iншого.
5. Чи може суддя попросити когось з аудиторiї вийти з кiмнати?
Так. Якщо хтось з присутнiх продовжує заважати ходу дебатiв, i вже пiсля кiлькох зауважень, суддя має право попросити його вийти з кiмнати.
6. Чи може суддя переривати промовця, щоб перепитати щось незрозумiле?
Нi. Суддя не має права переривати хiд дебатiв. Якщо для суддi щось незрозумiле пiд час дебатiв, це залишається обов'язком промовця - пояснити все незрозумiле. Суддя не має права переривати дебатера пiд час промови, часу пiдготовки або перехресного опитування. Навiть, якщо є щось незрозумiле, суддя повинен грунтувати своє рiшення тiльки на отриманiй iнформацiї.
7. Чи може суддя перекласти слово, якщо воно не зрозумiле для гравця?
Суддя може перекласти слово з iноземної мови на рiдну, якщо хтось з гравцiв не розумiє це слово. Але суддя не повинен пояснювати, що це означає. Фокус повинен робитися на аргументах та iнформацiї, а не на мовi.
8. Чи може суддя пояснити аргумент пiд час раунду, якщо хтось з гравцiв не розумiє його?
Нi. Суддя не повинен допомагати гравцям розумiти аргументи. Дебати - це гра мiж двома командами i суддя, який допомагає однiй з них, тим самим робить гру нечесною.
РОЗВИТОК ПРОГРАМИ
Iснує бiльш нiж 20 країн у Центральнiй та Схiднiй Європi, а також країни CНД, якi розвивають програму Дебати Карла Поппера. Рiвень ентузiазму тренерiв та учнiв дуже високий i поширення програми дуже швидке. Як тiльки тренери починають працювати з цiєю програмою, у них виникає цiла низка проблем у своїх країнах. Багато з них намагаються адаптувати програму до мiсцевих потреб. Наступна глава буде присвячена порадам щодо розвитку програми.
Програма Дебатiв Карла Поппера (КПДП) фiнансується через мережу Фонду Сороса, який також розробляє стратегiю розвитку програм. Ця робота презентується мiсцевими фондами через iснуючi в цих країнах центри "Дебати".
Ця програма складається з наступних елементiв:
Дебатний центр. Прямою функцiєю центру є сама органiзацiя програми, розповсюдження її на нацiональному рiвнi, та поширення її у школах та iнших навчальних закладах. Вся iнформацiя про табори, семiнари, турнiри має надходити з центру. Вiн також впроваджує необхiдну iнформацiю для дослiдження певних тем. Центр має доступ до пiдписки всiх перiодичних видань, якi забезпечуються Фондом Сороса. Вiдповiдальними за роботу центру є один або кiлька нацiональних координаторiв. Запам'ятайте, оскiльки ми працюємо на розробку нашого мережевого серверу та дiяльностi у мережi Iнтернет, ви повиннi якомога швидше приєднатися до Iнтернет.
Нацiональний Координатор Дебатiв. Термiн "нацiональний координатор" використовується для позначення мiсцевого представника, який сприяє розвитку програми "Дебати" на мiсцях. Ця робота зводиться до проведення семiнарiв, турнiрiв, презентацiй, таборiв для розповсюдження програми.
Помiчники координатора. Iдеально ними повиннi бути вчителi, якi працюють у програмi "Дебати" та мають ентузiазм i бажання впроваджувати контакти мiж центром та громадськiстю. Асистенти повиннi сприяти встановленню постiйних контактiв мiж центром, вчителями та учнями у своєму регiонi. Допомогати у проведеннi всiх заходiв за пiдтримкою Дебатного Центру.
Тренери Дебатiв. Вони є вирiшальною частиною програми, бо без них її iснування неможливе. Тренери - люди, якi пройшли спецiальний тренiнг та спроможнi проводити навчання Дебатам у школах. Це включає наступне:
КРОК № 1
Представте концепцiю дебатiв класовi або групi учнiв. Це може бути зроблено через презентацiю дебатiв iншими учнями, якi мають досвiд, або просто через теми, опрацьовуючи аргументи, пiдтримку та формат з потрiбною кiлькiстю гравцiв. Презентацiя повинна включати щонайменше 4 години iнструкцiй та тренувальних вправ.
КРОК № 2
Зорганiзувати Дебатний клуб. Молодь, зацiкавлена цiєю грою, може вiдвiдувати його або заснувати свiй власний клуб. Мета клубу - покращити рiвень дебатiв, приготувати студентiв до наступних змагань, ознайомити бажаючих з даною програмою. Атмосфера спiвробiтництва у таких клубах буде сприяти пiдвищенню ентузiазму у вчителiв та учнiв.
КРОК № З
Зареєструйте членiв Дебатного клубу, якi остаточно вирiшили брати участь у реалiзацiї програми i важливо зробити всi формальнi справи для уникнення майбутнiх конфлiктiв.
КРОК № 4
Продовжуйте роботу у Дебатному клубi та пiдтримуйте зв'язок з Дебатним центром для узгодження всiх питань щодо турнiрiв, семiнарiв, фiнансуваннi клубiв та проведеннi акцiй.
Фiнансування та вiдповiдальнiсть. Дебатнi центри пропонують викладачам учнiвських клубiв стипендiю за роботу в дебатних клубах. Вона буде становити 20% вiд заробiтної платнi вчителя i cплачується у вiдповiдностi вiд того, як працює клуб. Клуб повинен регулярно працювати (план роботи клубу визначають викладачi та самi учнi). Клуби можуть проводити навчальнi турнiри у своєму закладi та спiвпрацювати з iншими клубами по всiй країнi запрошуючи один одного на турнiри, семiнари та iншi заходи. Якщо Ви знаєте iншi джерела фiнансування для програми "Дебати", користуйтесь ними i пiдказуйте iншим, таким чином ми могли б залучити нових учасникiв та знайти додатковi кошти на проведення акцiй та пiдтримку клубiв.
Обов'язки дебатних центрiв:
Будь-яку допомогу у роботi та органiзацiї заходiв Вам повиннi надавати дебатнi центри. Дебатнi центри мають примiщення для роботи в якi Ви можете приходити для роботи, для спiлкування, для роботи в Iнтернет, для роботи з технiкою, перегляду навчальних фiльмiв та обговорень. Центри повиннi запрошувати Вас та повiдомляти щодо всiх подiй у життi програми "Дебати". Зв'язок мiж навчальними закладами та центрами повинен бути двостороннiй. Слова щодо: "Їм треба, нехай дзвонять..." у програмi не допустимi, це вже не програма дебатiв.
Програма "Дебати" дiє через проведення навчальних семiнарiв, турнiрiв, таборiв, пiдтримку клубiв, проведенню акцiй, якi сприяють проведенню активного життя молодi через пiдключення до рiзноманiтних програм.
Дебатнi центри надають крiм органiзацiйної допомоги ще i фiнансову у виглядi невеличких грантiв для роботи клубiв (канцтовари, книжки, фото послуги, дорожнi витрати до iнших клубiв або на турнiри тощо).
Для проведення турнiрiв видiляються призи, канцтовари, харчування, проживання.
У будь-якому випадку Ви повиннi попередити представникiв дебатних центрiв про вашi заходи завчасно (бажано не пiзнiше нiж за мiсяць) та узгодити всi питання щодо фiнансування. (Ми дозволяємо бути гнучкими щодо фiнансування але не виходячи за правила Українського законодавства та не порушуючи бухгалтерської звiтностi) тому ми звертаємось з проханням виконувати всi формальнi вимоги:
Ваш клуб повинен написати заяву до вступу у дебатний центр (її Вам допоможуть скласти працiвники центру) на бланку i з печаткою вашого навчального закладу. До заяви прикласти список учнiв та керiвникiв якi представляють ваш заклад. Фiнансування клубiв проходить:
Якщо Ви запросили тренера дебатного центру до себе в клуб для презентацiї програми i проведення семiнару по методикам дебатiв.
Якщо Ви вже брали участь у проведеннi турнiрiв та семiнарiв.
Якщо ви активно розвиваєте програму у своєму навчальному закладi i поширюєте цей досвiд в iнших навчальних закладах.
Якщо Ви подали свою заявку щодо членства у дебатному центрi.
У будь-якому випадку Ви повиннi спiвпрацювати з працiвниками дебатного центру i всi питання вирiшувати за гнучкою системою, пам'ятаючи, що вирiшувати питання можна мирним шляхом.
ДЕБАТНI КОМАНДИ У ШКОЛI
Залучення дискутантiв:
Вчителi повиннi спiлкуватися один з одним для залучення бiльшої кiлькостi учнiв.
Студенти, задiянi у дебатах повиннi розповiдати своїм однолiткам про переваги цiєї гри.
Всi задiянi до програми повиннi демонструвати переваги дебатiв у рiзних публiчних подiях (вивiшуючи фотокарточки у холi, в шкiльний газетi тощо).
Здобувати пiдтримку з боку адмiнiстрацiї.
Повiдомте директора школи про дiяльнiсть дебатного клубу.
Запрошуйте директора та iнших представникiв
Згадуйте вашого директора у рiзних прес-релiзах.
Використовуйте батькiв
Залучайте батькiв до суддiвства.
Залучайте їх до органiзацiї турнiрiв.
СТВОРЕННЯ ТА ПIДТРИМКА СИЛЬНОЇ КОМАНДИ
Це потребує немалих зусиль та певну кiлькiсть людей. Ось деякi поради:
Давайте учням змогу самим брати участь у реалiзацiї на практицi органiзацiйних питань. Це сприятиме укрiпленню вiдчуття, що це ЇХ команда.
Розповсюджуйте заохочувальнi засоби за будь-який успiх; всi люблять бути вiдмiченими в своїх дiях. Це сприятиме подальшiй iнiцiативi.
Пiдтримуйте свiй авторитет, тобто цiнуйте допомогу та iнiцiативу iнших, але остаточне рiшення завжди буде лишатися за вами. Нехай всi розумiють, що їх внесок є дуже важливим, але, у кiнцевому рахунку, вiдповiдальнiсть за все несете ви.
ЗАОХОЧЕННЯ ДО РОБОТИ В КОМАНДI
Робота у командi є вирiшальним аспектом для дебатiв. Працювати разом потрiбно, щоб:
Обмiнюватися думками щодо теми (мозкова гра)
Опрацьовувати дебатнi стратегiї
Пропонувати шляхи кожному учаснику щодо покращення його стилю
Готуватися до турнiру
Оприлюднювати дебатну програму
Такi загальнi збори можуть проводитися у школi пiсля урокiв, на турнiрах.
ПIДТРИМКА ОРГАНIЗОВАНОЇ КОМАНДИ
В командi повиннi iснувати лiдери, якi будуть виконувати певну роботу з паперами, проведення зустрiчей, оприлюднення змiн тощо. Це допомагає набуттю певного досвiду та укрiпленню вiдчуття, що їх команда є ЇХ органiзацiєю.
Пiсля року iснування дебатної команди, прийняття нових членiв може здiйснюватися на засадах надання досвiдченим уже дебатерам бiльших повноважень. Це буде сприяти пiдвищенню їх авторитета та самовизначенню. Старшi обов'язково повиннi пiдтримувати молодших.
Зацiкавленi батьки, члени шкiльної адмiнiстрацiї можуть допомагати в органiзацiї турнiрiв тощо. Їм потрiбно пояснити, яких позитивних рис набувають їх дiти при участi у дебатах.